МИСТЕЦЬКІ ПОСТАТІ УКРАЇНСЬКОЇ ДІАСПОРИ: СТЕПАН СПЄХ (спроба соціокультурної дефініції)

Анотація

В статті розглядається феномен успішної музично-творчої діяльності українців, які вимушені були покинути Батьківщину і утверджуватись на чужині. Вказуються основні чинники, завдяки яким українським музикантам вдавалось утверджуватись у чужинному середовищі з колосальним успіхом і досягати міцного соціального становища, вершин професійної кар’єри. Цей феномен аналізується на прикладі життєтворчості Степана Спєха – незаслужено забутого композитора, співака, хорового диригента діаспори, що причинився до активізації українського культурного життя у Мюнхені. Розглядаються етапи його становлення як особистості і музиканта, починаючи від родинного оточення, попри роки навчання в Мюнхені у Ореста Руснака, коротку еміграцію до США, де він навчався в Музичному Інституті Америки у Володимира Грудина та Іванни Шмериківської-Приймової, успішно виступав як камерний і оперний співак. Особлива увага приділяється його значним здобуткам у Мюнхені, куди він повернувся наприкінці 1950-х років, з’ясовуються його творчі проекти та їх здійснення, співпраця з німецькими колективами. Дається короткий огляд його композиторської спадщини та її оцінка діячами української культури за кордоном.