ЛЬВІВСЬКІ ДИРИГЕНТИ – УЧНІ АРТУРА НІКІША: ДО ПИТАННЯ ФОРМУВАННЯ ТРАДИЦІЙ ДИРИГЕНТСЬКОГО МИСТЕЦТВА ГАЛИЧИНИ ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ XX СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Мар’яна Ферендович

Ключові слова:

диригентське мистецтво, А. Нікіш, Львів, Т. Мазуркевич, І. Ноймарк, В. Бердяєв, Міський (Великий) театр.

Анотація

Метою роботи є висвітлення диригентської діяльності учнів Артура Нікіша – Тадеуша Мазуркевича, Іґнаца Ноймарка та Валеріана Бердяєва у Львові в першій третині XX ст. Методологію дослідження складають: дослідницько-пошуковий метод – у збиранні й опрацюванні джерел, що стосуються біографій та творчого доробку митців; компаративний – для порівняння й осмислення аспектів діяльності диригентів; аналітичний – для визначення особливостей розвитку диригентського мистецтва Галичини означеного періоду. Наукова новизна. У статті вперше з’ясовано питання тяглості диригентської традиції А. Нікіша на теренах галицького краю. Висновки. Досліджено, що художньо-естетичні пріоритети діяльності львівських диригентів концентрувалися на піднесенні мистецького рівня колективів міста, впровадженні розмаїтого репертуару, високо-художньому прочитанні музичних творів, глибокому розумінні композиторського стилю, здійсненні виняткового впливу на музикантів і слухачів. Диригентська практика учнів А. Нікіша у Львові свідчить, що диригентське мистецтво Галичини формувалося в європейському контексті. Визначальними в диригентській сфері були: гнучка практика ангажування диригентів і, водночас, залучення до співпраці диригентів-гастролерів; орієнтація на виконання найкращих взірців національної та світової музичної спадщини, часте звернення до творчості композиторів-сучасників; органічне поєднання диригентами різних видів діяльності (композиторської, виконавської, педагогічної та організаційної); еволюція диригентської освіти.

Посилання

Артур Никиш и русская музыкальная культура: воспоминания, письма, статьи. Ленинград: Музыка, 1975. 199 с.

Лошков Ю. І. Німецька романтична диригентська школа (перша половина XX ст.). Культура України: зб. наук. пр. / Міністерство культури України, Харківська державна академія культури. Харків, 2012. Вип. 39. С. 224–233.

Мазепа Л. З. Развитие музыкального образования во Львове (XV–XX ст.) у 2 т.: дис… канд. искусствовед.: 17.00.02 / Московская государственная консерватория им. П. И. Чайковского. Москва, 1985. Т. 2 (примечания, дополнения, приложения). 132 с.

Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові: у 2 т. Львів: Сполом, 2003. Т. 1: Від доби міських музикантів до Консерваторії [поч. XV ст. – до 1939 р]. 287 с.

Соллертинский И. Седьмая симфония Брукнера. Музыкально-исторические этюды. Ленинград: Государственное музыкальное издательство, 1956. С. 269–283.

Сувчинский П. По поводу смерти А. Никиша. Музыкальная академия. 2004. № 2. С. 154–155.

Błaszczyk L. T. Dyrygenci polscy i obcy w Polsce działający w XIX–XX wieku. Kraków: Polskie Wydawnictwo Muzyczne, 1964. 354 s.

Ferendovycz M. Dyrygenci orkiestry symfomicznej Filharmonii Lwowskiej w latach 30. XX wieku. Musica Galiciana: Kultura muzyczna Galicji w kontekście stosunków polsko-ukraińskich / pod. red. G. Oliwy. Rzeszów, 2014. T. XIV. S. 380–395.

Komorowska M. Jak upadła opera lwowska (1919–1933). Teatr Polski we Lwowie. Studia i materiały do dziejów teatru Polskiego / pod. red. L. Kuchtówny. Warszawa: Instytut Sztuki Polskiej Akademii Nauk, 1997. T. 25 (37). S. 180–198.

Maslowski J. Koncert symfoniczny filarmonji Lwowskiej. Gazeta Lwowska. 1939. № 47. 28 lut. S. 2.

Masłowski J. II Koncert symfoniczny filarmonji Lwowskiej. Gazeta Lwowska. 1935. № 261. 14 list. S. 2.

Maslowski J. Lohengrin. Gazeta Lwowska. 1938. №12. 18 stycz. S. 2.

Mazepa L. Rozmyślania i wspomnienia o Lwowie i Lwowiakach. Biblioteka Kuriera Galicyj-skiego, 2011. 256 s.

Plohn A. Dama Pikowa. Chwila. 1937. № 6398. 15 stycz. S. 6.

Plohn A. II Koncert – Bierdjajew – Milstejn. Chwila. 1935. № 5979. 13 listop. S. 4.

Plohn A. XII Koncert Berdjajew – Temianka. Chwila. 1935. № 5768. 12 kwiet. S. 4.

Plohn A. Koncert inauguracyjny. Chwila. 1934. № 5655. 19 grud. S. 9.

Plohn A. Koncert: L. Muenzer – W. Bierdiajew. Chwila. 1939. № 7156. 23 lut. S. 4.

Plohn A. VII. Koncert-Neumark. Chwila. 1935. № 5715. 18 lut. S. 3.

Plohn A. Lohengrin. Chwila. 1938. № 6761. 16 stycz. S. 5.

Plohn A. Stagione operowe I. Aida. Chwila. 1935. № 5917. 10 wrzes. S. 8.

Plohn A. IV. Stagione operowe – Lakme. Chwila. 1936. № 6177. 1 czerw. S. 4.

Plohn A. Stagione operowe I. – Manon. Chwila. 1936. № 6130. 15 kwiet. S. 2.

Plohn A. T. Mazurkiewicz. – E. Urmińska. Chwila. 1934. № 5355. 16 lut. S. 11.

Plohn A. Traviata. Chwila. 1936. № 6137. 22 kwiet. S. 9.

Plohn A. Z filharmonji Lwowskiej. Chwila. 1934. № 5327. S. 13.

Schuler M. Nikisch Arthur. Die Musik in Geschichte und Gegenwart: Allgemeine Enzyklopädie der Musik. Kassel; Basel; London: Deutscher Taschenbuch Verlag Bähenreiter–Verlag, 1989. Bd. 9. S. 1532–1533.

W zast. Lip. St. Ignacy Neumark, dyrygent. Stefan Askenaze, pianista. Chwila. 1935. № 5685. 19 stycz. S. 10.

Wiadomości artystyczne. Gazeta Lwowska. 1935. № 201. 4 wrzes. S. 2.

Wiadomości. Opera w Teatrze Wielkim. Gazeta Lwowska. 1936. № 272. 25 list. S. 2.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-11-19