ЄВГЕН ВАХНЯК І ЗИНОВІЙ ДЕМЦЮХ: ПАРАЛЕЛІ ЖИТТЄТВОРЧОСТІ
Ключові слова:
Євген Вахняк, Зиновій Демцюх, хорове виконавство, львівська диригентська школа, галицька хорова традиція, хорова культура України.Анотація
Наукова новизна. У статті вперше здійснено порівняльний аналіз життєтворчості двох яскравих представників львівської диригентської школи – Євгена Вахняка та Зиновія Демцюха. Окреслено морально-етичні засади та художньо-естетичні орієнтири творчості обох митців, простежено генезу їхніх індивідуальних виконавських стилів і педагогічних методів. Мета роботи полягає у виявленні основних механізмів, які забезпечують спадкоємність хорової традиції. Методологія дослідження передбачає комплексне застосування історико-генетичного, аналітичного, компаративного, музикознавчого, психологічно-типологічного та культурологічного методів. Висновки. Основними механізмами, які забезпечують спадкоємність хорової традиції є диригентсько-виконавські школи. Вони формуються довкола видатних мистецьких особистостей і є результатом їхньої багатолітньої виконавської практики та педагогічної діяльності. Хорова традиція Галичини, окрім певних художньо-естетичних засад, базується на міцній суспільно-етичній основі, яка є сплавом національно-патріотичних ідей та гуманістичних принципів християнської релігії. Саме таку парадигму творчості продовжують послідовники диригентських шкіл Є. Вахняка та З. Демцюха. Результати цієї розвідки сприятимуть формуванню професійних пріоритетів сучасних диригентів-практиків, слугуватимуть методичним матеріалом для диригентів-педагогів, а також можуть бути використані при розробці лекційних курсів з історії українського хорового мистецтва.
Посилання
Горак Я. Взаємини між Анатолем Вахнянином та Миколою Лисенком. До історії контактів Миколи Лисенка з галичанами. Записки наукового товариства імені Шевченка. Праці музикознавчої комісії. Ред. тому Олег Купчинський. Львів : НТШ, 2004. T. 247. С. 353–362. 2. Граб У. Мирослав Антонович та Олекса Горбач: творчі взаємини між музикологом і філо-логом. Листування. Вісник НТШ. 2013. Ч. 49. С. 49–51.
Граб У. Українське у «Візантійському хорі» з Утрехту: до питання спадкоємності вико-навського стилю. Українська музика. 2014. № 2. С. 46–55.
Демцюх З. Пісенні обрії «Антея». Спогади та роздуми диригента. Львів : Край, 2010. 176 с.
Дем’янчук М. Надвірна. Альманах Станиславівської Землі : збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. Нью-Йорк; Торонто; Мюнхен, 1975. С. 809–821.
Дмитро Котко та його хори : статті, рецензії, спогади, документи / [ред.-упоряд. Степан Стельмащук]. Дрогобич : Відродження, 2010. 336 с.
Домбровская Д. Диплом из Таллина. Львовская правда. 1975. 24 авг.
Зинькевич В. Младшая сестра «Трембиты». Музыкальная жизнь. 1967. № 17. С. 2.
Інформатор: Головко Володимир Семенович, 1946 р. н. Інтерв’юер: Чучман Василь Мар’я-нович. Дата інтерв’ю: 24.06.2015. Місце проведення інтерв’ю: м. Львів.
Інформатор: Дерев’янко Богдан Петрович, 1942 р. н. Інтерв’юер: Чучман Василь Мар’я-нович. Дата інтерв’ю: 06.07.2016. Місце проведення інтерв’ю: м. Львів.
Карась Г. Олександр Кошиць та Нестор Городовенко: мистецько-виконавські паралелі. Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. Івано-Франківськ, 2008. Вип. ХІІ–ХІІІ. С. 99–105.
Лазаревич Є. Мирослав Антонович і Мирослав Скала-Старицький. Українська музика. 2012. № 2. С. 147–160.
Лига В. І проросте посіяне зерно: Євген Вахняк: людина, митець, педагог. Львів : Диво-світ, 2001. 112 с.
Лига В. На перехресті життєвих доріг. Львів, 2011. 104 с.
Особова справа священика М. Лишака. ЦДІАЛ. Ф. 201. Оп. 1в. Спр. 545, 2636, 2637.
Побратими [про життя і творчість В. В. Василевича та Є. Д. Вахняка] / авт. ідеї та упоряд. Іван Чупашко. Львів : Растр-7, 2016. 355 с. 17. Чупашко І. Михайло Антків. Присутність. Львів : Колір ПРО, 2013. 206 с.
Чупашко І. Особливості виконавської майстерності Євгена Вахняка та Володимира Василевича. Народознавчі зошити. 2011. № 3 (99). C. 497–502.
Шематизм всего клира греко-католицкої Епархії Станиславівскої. Станиславів, 1913. 337 с.
