ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ТА ЙОГАНН ФРІДРІХ РАЙХАРДТ: УКРАЇНСЬКА ОПЕРА «НАТАЛКА-ПОЛТАВКА» МІЖ ВОДЕВІЛЕМ І НАЦІОНАЛЬНИМ СИМВОЛОМ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2021-4-3Ключові слова:
«Наталка Полтавка» Івана Котляревського, Микола Лисенко, Йоганн Фрідріх Райхардт, водевіль, малоросійська опера, лідершпіль.Анотація
Стаття німецької дослідниці розглядає один з найвідоміших українських класичних музично-сценічних творів – «Наталку Полтавку» Івана Котляревського – Миколи Лисенка в широкому історичному контексті європейських естетико-стильових тенденцій кінця XVIII – перших десятиліть ХІХ ст. В ній проводяться дуже цікаві паралелі між естетичними вимірами української п’єси з поглядами на функцію опери в суспільстві німецького філософа, естетика та автора зінгшпілів Йоганна Фрідріха Райхардта, вказується на походження і «Наталки Полтавки», і зінгшпілів Райхардта від французького водевілю. Авторка наводить ряд переконливих доказів щодо вельми істотної суспільної ролі комедії Котляревського, по-перше, у спростуванні фальшивого образу українського народу в російській комедії «Козак-стихотворець» Олександра Шаховського, по-друге, в утвердженні тієї музично-сценічної моделі, яка виявиться питомою і плідною для майбутніх етапів розвитку національної культури. Стаття містить ряд нової інформації щодо рецепції української теми в європейському культурному просторі.
Посилання
Архимович Л., Шреер-Ткаченко А., Шеффер Т., Карышева Т. Музыкальная культура Украины. М. : Музгиз, 1961.
Архімович Л., Гордійчук М. Микола Віталійович Лисенко: Життя і творчість. 2-ге вид., випр. і доп. К. : Мистецтво, 1963.
Браун Л. Эдуард Монтобри и его шансонетка «Faut s'amuser, danser et rire». К истории французского источника в 1 фортепианном концерте Чайковського, в: Чайковский. Сборник статей: Петербургский музыкальный архив, вып. 15, ред. Т. Сквирская. СПб. : Композитор, 2021, с. 64–94.
Горбач О. «Москаль-чарівник» І. Котляревського і почаївський Богогласник // Analecta ordinis S. Basilii Magni, sectio II, т. 7 (1971). С. 258–265.
Енґель Й.-Х. фон. Історія України та українських козаків. Пер. з нім.: Ю. О. Голубкін, Л. М. Назаренко, Є. В.Ходун, О. В.Бутенко. Пер. з лат. та франц.: Є.С.Чекарєва. Харків: Факт, 2014.
Іван Котляревський у документах, спогадах, дослідженнях. К. : Дніпро, 1969.
История русской музыки в десяти томах. Т. 4. М. : Музика, 1986. С. 376–379.
История русской музыки в десяти томах. Т. 5. М. : Музика, 1988.
Квітка-Основ’яненко Г. Історія театру в Харкові. // Г. Квітка-Основ’яненко. Твори у 8 томах. Т. 7. К. : Дніпро, 1970. С. 61–77.
Котляревський Іван Петрович. Повне зібрання творів. К. : Наукова думка, 1969.
Музичний додаток «Малороссийские песни из оперы Наталка-Полтавка / Соч. И. П. Котляревского. Музика А. И. Барсицкого». URL: https://archive.org/details/zirka1833/page/n293/ mode/2up?view=theater (24.01.2022).
Нахлік Є. Перелицьований світ Івана Котляревського: текст – інтертекст – контекст. Львів, 2015.
Перетц В. М. Историко-литературные исследования и материалы, т. 1. СПб, 1900. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/dlib/item/0000002 (24.01.2022)
Рудницький А. Українська музика. Історико-критичний огляд. Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1963. 15. Шамрай А. «Наталка-Полтавка» І. Котляревського. К. : Мистецтво, 1955.
Bauman T. North German Opera in the Age of Goethe. London: Cambridge University Press, 1985.
Betzwieser T., Singspiel in Mannheim: Der Kaufmann von Smyrna von Abbé Vogler, in: Mozart und Mannheim. Kongreßbericht Mannheim 1991, hrsg. von Ludwig Finscher u.a., Frankfurt/Main – Bern : Lang, 1994. S. 119–144.
Bojko J. I. P. Kotljarevs’kyj und die westeuropäische Literatur, in: Die Welt der Slaven 8 (1963).
Braun L. Studien zur russischen Oper im späten 19. Jahrhundert, Mainz: Schott, 1999.
Gallet L. Théâtre. Musique, in: La Nouvelle Revue, Januar 1894, S. 212–213.
Johns S. Das Szenische Liederspiel zwischen 1800 Und 1830: Ein Beitrag Zur Berliner Theatergeschichte. Frankfurt-am-Main – Bern – New-York – Paris: Peter Lange, 1988 (Quellen und Studien zur Musikgeschichte von der Antike Bis in die Gegenwart).
Kawada K. Studien zu den Singspielen von Johann Adam Hiller (1728–1804). Diss. Marburg/ Lahn 1969.
Kośny W. Towards a poetics of classical Russian vaudeville, in: Slavic Drama. The Question of Innovation, hrsg. von A. Donskov. Ottawa, 1991. S. 190–199.
Moering R. Johann Friedrich Reichardts Liederspiele, in: Das deutsche Singspiel im 18. Jahr-hundert (Beiträge zur Geschichte der Literatur und Kunst des 18. Jahrhunderts, Bd. 5) Heidel-berg (Winter) 1981, S. 191–211.
Pröpper R. Die Bühnenwerke Johann Friedrich Reichardts. Ein Beitrag zur Geschichte der Oper in der Zeit des Stilwandels zwischen Klassik und Romantik (Abhandlungen zur Kunst-, Musik- und Literaturwissenschaft Bd. 25), Bonn: Bouvier, 1965.
Reichardt J. F. Briefe, die Musik betreffend. Berichte, Rezensionen, Essays, Leipzig: Reclam, 1976.
Schusky R. Das deutsche Singspiel im 18. Jahrhundert. Quellen und Zeugnisse zu Ästhetik und Rezeption. Bonn: Bouvier, 1980.
Stieger F. Opernlexikon. Т. 2. Tutzing: Schneider, 1975.
Stupperich R. Kiev – das zweite Jerusalem. Ein Beitrag zur Geschichte des ukrainisch-russischen Nationalbewußtseins, in: Zeitschrift für slavische Philologie, XII (1935), S. 332–354.
Taruskin R. Sorochintsi Fair Revisited, in: Modest Musorgsky. Eight Essays and an Epilogue. Princeton: Princeton University Press, 1993. 31.Waidelich T. G. Franz Schubert „Alfonso und Estrella”: Eine frühe durchkomponierte deutsche Oper. Geschichte und Analyse. Tutzing: Schneider, 1991.
