МУЗИЧНЕ ПРОЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ МАКСИМА РИЛЬСЬКОГО В ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ МИКОЛИ ЛАСТОВЕЦЬКОГО

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-3-4-46-47-3

Ключові слова:

поетика, композиторська творчість, інтерпретація, хорова музика, музичне мистецтво, жанрово-стильові особливості, музичний текст, смислові домінанти, цикл, образний зміст, засоби музичної виразності, художнє мислення, музична інтонація

Анотація

Мета статті – проаналізувати специфіку музичної інтерпретації поезії Максима Рильського в хоровому доробку сучасного українського композитора Миколи Ластовецького. Наукова новизна полягає в тому, що вивчення особливостей музичного прочитання віршів М. Рильського у творчості М. Ластовецького в дослідницькому дискурсі здійснюється вперше. Висновки. Хорова творчість М. Ластовецького відзначається жанрово-стильовим розмаїттям, органічним співвідношенням музичного тексту та вербального компонента, уважним ставленням до поетичних смислових домінант у площині музичної інтонації та засобів музичної виразності. З’ясовано, що композитор омузикалив поезію низки українських поетів (Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, В. Романюка, П. Перебийноса та ін.), об’єднавши їх у збірники на зразок «поетичних монохрестоматій». Доведено, що смислові домінанти поетичного тексту М. Рильського отримали переконливе художнє перевтілення засобами хорового звучання у творчості М. Ластовецького в збірнику «Поетика», який уміщує двадцять два твори, укладені в п’ять розділів-циклів: «Поетика», «Три поетично-музичні присвяти», «Як не любити…», «Меланхолії» та «Козак Мамай. Хоровий триптих-концерт». Наділені особливостями музичного прочитання, вони різняться за тематикою, поетично-образною сферою почуттів, жанрово-стильовими особливостями, засобами музичної виразності тощо. Зазначено, що семантику поетичного слова М. Рильського композитор перевтілив у звучанні мішаного хорового складу a caрpella. Виявлено, що мистця найбільше інспірували поезії лірико-елегійної, любовної, історичної тематики, також філософсько-інтимні рефлексії поета та вірші із зображенням образів природи. Композитор звернувся до поезій М. Рильського, написаних у різні періоди його творчості. Загалом інтерпретація М. Ластовецьким віршованого слова відзначається тонким проникненням у образно-художнє мислення поета, синергією музично-вербальної художньої реалізації.

Посилання

Асталош Г. Художня інтерпретація національної ідеї в професійній музичній творчості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2022. № 4(43). С. 73–78. DOI: https://doi.org/10.32461/2226-3209.4.2022.269419. URL: https://journals.uran.ua/visnyknakkkim/article/view/269419 (дата звернення: 01.10.2023).

Василик Д. Інтонаційні особливості прочитання поезій Лесі Українки в хорових творах Миколи Ластовецького. Молодь і ринок: науково-педагогічний журнал. Дрогобич, 2019. № 8(175). С. 120–123. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2019.179420. URL: http://mir.dspu.edu.ua/article/view/179420 (дата звернення: 01.09.2023).

Василик Д. Хорові твори Миколи Ластовецького на слова Лесі Українки: особливості прочитання. Молодь і ринок: щомісячний науково-педагогічний журнал. Дрогобич, 2018. № 7(162). С. 117–120. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2018.140434. URL: http://mir.dspu.edu.ua/article/view/140434 (дата звернення: 01.09.2023).

Дмитрієва О.М. «О, рідна пісне…» Поетика Миколи Ластовецького. Музична Україніка (композитори України у парадигмі світової музичної культури : збірник матеріалів ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції (ДМФК ім. В. Барвінського), м. Дрогобич, 18 березня 2021 р. / ред.-упор. О. Сеник, М. Фендак. Дрогобич : ТзОВ «Трек ЛТД», 2021. С. 5–7. URL: http://new.ddmu.org.ua/wp-content/uploads/2023/03/IV.pdf (дата звернення: 30.07.2023).

Ільченко О.Є. Козацькому роду нема переводу, або ж Мамай і Чужа Молодиця : український химерний роман з народних уст / пісні та вірші склав М.Т. Рильський. Київ, 1959. 585 с.

Ластовецька Л.В. Хоровий цикл Миколи Ластовецького «Мелодії смутку і надій» на слова Лесі Українки. Українська музика. Щоквартальник. Вип. 1(27). Львів, 2018. С. 59–68. URL: https://ukrmus.files.wordpress.com/2018/06/2018-1-n27-09.pdf (дата звернення: 14.08.2023).

Ластовецька Л.В., Ластовецька-Соланська З.М., Соланський С.С. Поетично-сюжетні рефлексії у хоровій творчості Миколи Ластовецького. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред.-упор. М. Пантюк, А. Душний, В. Ільницький, І. Зимомря. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2023. Вип. 60. Том 2. С. 96–103. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/60-2-14. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/60_2023/part_2/14.pdf (дата звернення: 14.08.2023).

Ластовецька-Соланська З. Творчість композитора Миколи Ластовецького в контексті музичного життя міста Дрогобича. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». Київ, 2022. Випуск 47. С. 52–60. DOI: https://doi.org/10.31866/2410-1176.47.2022.269560. URL: http://artsseries-knukim.pp.ua/article/view/269560 (дата звернення: 14.08.2023).

Ластовецький М. Поетика. Мішані хори без супроводу на слова Максима Рильського. Дрогобич : Пόсвіт, 2020. 144 с.

Новиченко Л. Поетичний світ Максима Рильського. Київ : МПП «Інтел», 1993. Кн. 2: 1941–1964 рр. 271 с.

Рильський М. Поетика Шевченка. Київ, 1961. 67 с.

Синкевич Н. Особливості втілення поезії Івана Франка у хоровій творчості Миколи Ластовецького. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка / ред.-упор. М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря. Вип. 35. Том 5. Дрогобич : Видавничий дім «Гельветика», 2021. С. 42–49. DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4863/35-5-7. URL: http://www.aphn-journal.in.ua/archive/35_2021/part_5/9.pdf (дата звернення: 07.05.2023).

Сюта Б.О. Жанри музичного і вербального мовлення в музичних творах (теоретичні аспекти, взаємодія, методики дослідження). Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія «Музичне мистецтво». 2019. № 1. Том 2. С. 22–34. DOI: https://doi.org/10.31866/2616-7581.2.1.2019.171784. URL: http://musical-art.knukim.edu.ua/article/view/171784(дата звернення: 01.10.2023).

Фільц Б. Максим Рильський в історії української музичної культури. Слов’янський світ. Київ, 2011. Вип. 9. С. 174–196. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/43478/11-Philts.pdf?sequence=1 (дата звернення: 07.10.2023).

Фільц Б. Максим Рильський в колі діячів української музичної культури. Народна творчість та етнографія. 1995. № 4/6. С. 33–38.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-14