ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ СКРИПКОВОГО МИСТЕЦТВА У КИТАЙСЬКІЙ МУЗИЧНІЙ КУЛЬТУРІ

Анотація

Метою статті є дослідження ранніх свідчень входження скрипки у культурний простір Китаю і першої хвилі гастрольних виступів видатних скрипалів Заходу на шляху розгортання професіоналізації скрипкового мистецтва. Методологія дослідження базується на комплексному поєднанні історично-музикознавчого, джерелознавчого, хронологічного, біографічного методів. Наукова новизна полягає у зібранні найдавніших свідчень проникнення та форм побутування скрипки у Китаї; спираючись на матеріали періодичних видань, спогадів сучасників та систематизацію фактів, оприлюднених китайськими музикознавцями – у створенні панорами гастрольних виступів професійних виконавців на початку ХХ ст. Висновки. На підставі аналізу біографічних матеріалів китайських імператорів XVII ст. виявлено найбільш ранні свідчення завезення західними місіонерами у Китай скрипки і перші форми ознайомлення імператорського двору з європейськими музичними творами. У ході опрацювання різноманітних джерел утворено панораму гастрольних виступів на початку ХХ ст. у Китаї кращих західних виконавців: з матеріалів періодичних видань встановлено про концерти М. Ерденка, М. Ельмана, М. Піастро; зі спогадів сучасників – О. Могилевського, Й. Менухіна, Я Хейфеця, Є. Цимбалістого, братів Катаїних; з наукових праць – Р. Харта, Ф. Крейслера, П. Цуккермана, Ю. Фішера, І. Перлмана. Підсумовано, що відвідування концертних заходів найширшими колами китайської аудиторії сприяло ознайомленню з кращими творами світової скрипкової музики, можливістю їх різних виконавських інтерпретацій, підвищенню естетичних смаків і прагненню китайських скрипалів до вдосконалення професійного рівня власної гри на скрипці. Актуальність запропонованих матеріалів полягає у розширенні знань про перші етапи формування професійного скрипкового мистецтва Китаю.