КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕНЦІОНАЛІЗМУ КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВА ТА ПЕРСПЕКТИВА ДОСЛІДЖЕННЯ ІСТОРІЇ МУЗИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2026-1-56-7Ключові слова:
концепція інтенціоналізму культури і мистецтва, історія музики, інтенціональність, процесуальність, структуральність, принцип розповіді, проєктивний і екстенсивний розвиток, інтенціональна рефлексія, базові принципи інтенціоналізмуАнотація
У статті визначено основні позиції концепції інтенціоналізму культури і мистецтва та перспективу, яку вона відкриває в дослідженні історії музики. Наголошено: трактування культури як живого суспільного організму сприяє розумінню закономірностей розвитку європейської музики. Водночас її буття передбачає процесуальність і структуральність, зміст чого визначають символічний, класичний, романтичний, інтенціональний періоди. Образний тип Європейської культури позиціонується як інтенціональний. Спочатку її розвиток визначає християнське світопокладання, пізніше він спрямовується на вираження життя реального образу в його розмаїтій характеристиці. Констатується, що основу художнього розвитку європейської музики зумовлює принцип розповіді. Цей принцип пояснює необхідність пошуків новизни, до чого у вираженні художнього образу постійно вдається європейська музика. Обґрунтовуються особливості її розвитку в заключний (інтенціональний) період. У цей період динамічний важіль розвитку поступається екстенсивному, музична культура зосереджується на пройденому шляху, вдається до його аналізу та моделює проєкцію можливого майбутнього розвитку. Водночас у цьому періоді культура формує інтенціональну рефлексію, її зміст визначають базові принципи інтенціоналізму (екстенсії, інтро-ретро-спекції і компіляції, периферійності, феноменологізму, індетермінізму, абдукції, прогностики). Ці принципи можна трактувати як своєрідні спектри, у площині яких європейська музина культура розвивається і буде далі розвиватися. Теорія інтенціоналізму культури і мистецтва переводить дослідження історії музики на онтологічний рівень. Вона визначає обʼєктивну основу буття європейської музичної культури в її смисловій, процесуальній і структуральній даності.
Посилання
Верещагіна-Білявська О. Є. Історія музики як навчальна дисципліна в контексті антропологічного підходу. Науковий часопис Українського державного університету ім. М. Драгоманова. Серія 14. Теорія і методика мистецької освіти. 2024. Вип. 31. С. 36–44.
Жаркова В. Б. Метафізика історії музики в науковому просторі: виклики часу. Науковий вісник НМАУ ім. П. Чайковського. 2021. Вип. 132. С. 35–52. DOI: https://doi.org/10.31318/2522-4190.2021.132.249956
Жаркова В. Б. Сучасний курс історії музики: У напрямі до надлишкового… Часопис НМАУ ім. П. Чайковського. 2017. № 3 (36). С. 28–37.
Зінькевич О. С. Від «історії-розповіді» до «історії-проблеми». Музично-історичні концепції у минулому і сучасності: матеріали Міжнародної наукової конференції. Львів: Сполом, 1997. С. 74–80.
Зінькевич О. С. Логіка художнього процесу як історико-методологічна проблема. Ставропігійські філософські студії: зб. статей. Вип. 3. Львів: Ставропігіон, 2009. С. 45–55.
Інтенціональність. ВУЕ. URL: https://vue.gov.ua/Інтенціональність (дата звернення: 30.01.2025).
Кияновська Л. О. Музична антропологія і її перспективи в сучасній гуманітарній науці. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2019. № 1. С. 231–235.
Опанасюк О. П. Доба Мессіана лише тільки починається. Українське музикознавство: наук.-метод. зб. Вип. 41. Київ: НМАУ, 2015. С. 222–240.
Опанасюк О. П. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти: Монографія. Київ: Освіта України, 2020. 472 с.
Опанасюк О. П. Метаісторичні підвалини періодизації історії світової музичної культури. Path of Science. International Electronic Scientific Journal. 2017. Vol. 3, No 2. С. 2.16–2.30.
Опанасюк, О. П. Модернізм і постмодернізм: об’єктивація змісту явищ (культурологічний аспект). Часопис НМАУ ім. П. Чайковського. 2021. № 3–4. С. 99–118. DOI: 10.31318/2414-052X.3-4(52-53).2021.251810
Опанасюк О. П. Позамузичні чинники в онтології історії музики: історичний та метаісторичний вимір. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. Зб. наук. праць. Вип. 17. Київ. НАН України, ІМФЕ ім. М. Рильського, 2017. С. 19–34.
Опанасюк О. П. Про розрізнення змістової конфігурації та структуру інтенціональності. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв: наук. журнал. Київ: ІДЕЯ-ПРИНТ, 2020. № 1. С. 39‒44.
Опанасюк О. П. Романтична та інтенціональна форми мистецтва: метаісторичний зріз, культурна ідентифікація. Path of Science. International Electronic Scientific Journal. 2017. Vol. 3, No 5. С. 5.1–5.13.
Скуратівський В. Л. Доктор Фауст. «Фауст» Ґете. «Фауст» Миколи Лукаша // Ґете, Йоганн-Вольфґанґ. Фауст: трагедія; [з нім. пер. М. Лукаш; післямова Вадима Скуратівського; статті Л. Первомайського, Л. Копєлєва. Л. Череватенка]. Київ: Вид-во Жупанського, 2013. 508–537.
Чекан Ю. І. До питання визначення предмету історії музики. Музично-історичні концепції у минулому і сучасності: матеріали Міжнародної наукової конференції. Львів: Сполом, 1997. С. 17–23.
Чекан Ю. І. Інтонаційний образ світу: монографія. Київ: Логос, 2009. 227 с.
Чуракова Л. П. Латинсько-український та українсько-латинський словник. Київ: Чумацький шлях, 2009. 617 с.
Bartel Ch. Music Without Metaphysics? The British Journal of Aesthetics. 2011. Vol. 51. Issue 4. October. P. 383–398.
Bonds M. E. A history of music in Western culture / Department of Music University of North Carolina at Chapel Hill. 4th ed. Boston: Pearson Education, 2013. 696 p.
Eun Ji Park. Sound of Music. The History of Mathematical and Scientific Thinking in Music and Sound. Springer Gebundene Ausgabe, 2025. 216 p.
Hegel G.-W.-Fr. Aesthetik. Mit einem einführenden Essay von Georg Lukacs. hrsg. von Friedrich Bassenge, Berlin. 1955. URL: https://www.lernhelfer.de/sites/default/files/lexicon/pdf/BWSDEU2-0170-04.pdf (дата звернення: 30.01.2025).
Kenneth L. Thesound of ontology: music as a model for metaphysics. Lanham: Lexington Books, 2017. 141 p.
Opanasiuk O., Shyp S., Oleksiuk O. Impressionism in the context of procedural nature of existence of European culture. Amazonia Investiga. 2021. 10(48), 26–33. https://doi.org/10.34069/AI/2021.48.12.3 (дата звернення: 30.01.2025).
The Cambridge history of world music / edited by Philip V. Bohlman. Cambridge University Press. 2013. 877 p.
Torbjørn Eftestøl. Listening to History. A phenomenon-based approach to teaching music-history. RoSE – Research on Steiner Education. 2018. Vol.8 № 2. P. 89–96.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
