МУЗИЧНЕ ПРОЧИТАННЯ ПОЕЗІЇ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА В СИМФОНІЇ-ДИПТИХУ БОГДАНА КРИВОПУСТА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-4-55-10Ключові слова:
творчість Богдана Кривопуста, українська хорова музика, музична шевченкіана, сучасна українська хорова музикаАнотація
У статті розглянуто реалізацію поезії Т. Шевченка в Симфонії-диптиху сучасного українського композитора Богдана Кривопуста. Установлено, що національна ідея є основною засадою обох митців. Мета публікації – вивчити семантичні особливості Симфонії-диптиху Богдана Кривопуста, виявити взаємодію поетичного й музичного тексту, їхніх глибинних сенсів. Методологію становлять текстологічний, структурно-аналітичний, порівняльний, інтерпретаційний, поєднання яких дає змогу розкрити мету статті. У статті вперше проаналізовано Симфонію-диптих Богдана Кривопуста в контексті реалізації поетичного тексту Т. Шевченка. Аналіз Симфонії-диптиху на слова Т. Шевченка Богдана Кривопуста дає підстави дійти певних висновків. Композитор ретельно добирає поезію до власних творів. Національна ідея є спільною засадою у творчості обох митців. У Диптиху реалізовано замисел духовного очищення й воскресіння України після її руйнування. Така концепція робить твір цілісним у композиторському й виконавському аспектах. В обох частинах автор застосовує музичні засоби, які виразно передають семантику художнього образу. Так, семантика руйнування позначена швидкими тривалостями й темпом, акцентованою артикуляцією, остинатними вертикалями. Семантика мрії про відродження – плавним звуковеденням, перевагою горизонталі над вертикаллю, імітаційною фактурою, що має ефект відлуння. М’яка медитативна сонористика занурює слухача в трансцендентний стан, створюючи образ квітучої країни. Зміна співу на говоріння підкреслює семантичну кульмінацію другої частини й усього циклу. У будь-якому прийомі партитури композитор демонструє глибоке розуміння пророчого слова поета, що змушує слухача знаходити філософсько-екзистенційні сенси в його творах.
Посилання
Антонюк В., Кумановська О. «Кантата в п’яти частинах для змішаного хору a cappella на слова Тараса Шевченка» Валерія Антонюка: синтез музики та поезії. Fine Art and Culture Studies. 2024. Вип. 2. С. 13–23. https://doi.org/10.32782/facs-2024-2-2.
Антонюк В. Г., Кумановська О. Л., Шейко А. О. Про хор «Заповіт» Валерія Антонюка на вірші Тараса Шевченка. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал. 2023. № 2. С. 128–135.
Берегова О. Шевченкіана в українській композиторській творчості ХХ століття. Культурологічна думка. 2014. № 7. С. 9–13.
Бовсунівська Т. Поетика Тараса Шевченка : вибрані статті. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2017. 223 c.
Забужко О. Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу. Київ : Видавничий дім «Комора». 2023. 300 с.
Карась Г. В. Хорова Шевченкіана композиторів української діаспори. Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. 2014. Вип. 20(1). С. 158–164.
Лизанчук В. Українська національна ідея в творах Тараса Шевченка. Освіта регіону. Політологія. Психологія. Комунікація. 2013. № 3(34). С. 14–33.
Матійчин І. Ораторія, кантата, опера в хоровій творчості українських композиторів (модифікація жанрів). Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 43. Т. 2. С. 40–45. https://doi.org/10.24919/2308-4863/43-2-7.
Музична Шевченкіана українських композиторів : біобібліогр. довід. вид. Київ : Видавництво Ліра-К, 2023. 952 с.
Павличко Д. Українська національна ідея та її значення для утвердження державної незалежності України. Народна творчість та етнографія. 2005. № 1. С. 7–21.
Полєтаєва О. Симфонія-диптих Ганни Гаврилець: бінарна опозиція як основа концепції. Актуальні питання гуманітарних наук. 2021. Вип. 40, Т. 3. С. 22–29. https://doi.org/10.24919/2308-4863/40-3-4.
Фільц Б. Особливості розкриття поезії Тараса Шевченка у творчості українських композиторів. Студії мистецтвознавчі. 2014. Вип. 3. С. 20–30.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






