ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ ВОКАЛЬНО-ПОЕТИЧНИХ КАРТИН «В КРАЮ КВІТУЧОЇ ВИШНІ» МИКОЛИ КОЛЕССИ НА СЛОВА ІСІКАВА ТАКУБОКУ В ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ БОГДАНА СТЕЛЬМАХА: З ДОСВІДУ РОБОТИ В КЛАСІ КАМЕРНОГО СПІВУ

Анотація

Статтю присвячено розгляду аспектів виконавського аналізу солоспівів (вокальних картин) циклу «В краю квітучої вишні» видатного українського композитора, диригента, педагога, засновника української диригентської школи, громадського діяча, академіка, Героя України Миколи Колесси (1903–2006) на слова японського поета Ісікава Такубоку. Композиторська творчість митця базується на засвоєнні тенденцій сучасної західноєвропейської музики, опануванні академічних жанрів. Водночас він наповнює свої твори національним змістом, що також відображається в особливостях музичної мови. У своїй творчості митець на національному ґрунті переосмислює здобутки імпресіонізму, символізму та неокласицизму й створює свій яскравий неповторний стиль, збагачуючи новими яскравими сторінками українське національне мистецтво. Жанровий діапазон творчості Миколи Колесси вражає різноманітністю. Він є автором фортепіанних, симфонічних, вокально-хорових опусів. Зазначимо, що в межах останньої групи можемо спостерігати певну непропорційність. Переконливо домінує хорова музика та обробки народних пісень для сольних голосів, натомість група авторських солоспівів та пісень не є численною. Тексти, до яких звертається композитор, – здебільшого українських авторів-клaсиків та сучасних поетів або народні тексти. Виняток становить лише поезія японського поета Ісікава Такубоку, яка лягла в основу вокaльного циклу «В краю квітучої вишні». Методологія дослідження продиктована характером досліджуваної проблеми і полягає у використанні суми методів – джерелознавчого, теоретичного, текстологічного, описово-аналітичного та традиційно музикознавчого, уможливлюючи виявлення специфіки пісенного жанру композитора. Наукова новизна визначається ракурсом заявленої теми, її актуальністю та місцем у структурі як музично-теоретичного, так і навчально-виконавського процесу. Проблема досліджується з позиції виконавського аналізу вокальних мініатюр на основі досвіду роботи в класі камерного співу у творчому тандемі трьох учасників навчально-творчого процесу: педагога, концертмейстера та соліста-вокаліста.