ЛЬВІВСЬКИЙ ПАРТЕСНИЙ РУКОПИС: ПИТАННЯ АВТОРСЬКОЇ АТРИБУЦІЇ АНОНІМНИХ ТВОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-3-4-50-51-16Ключові слова:
доба бароко, українська партесна творчість другої половини ХVII століття, львівський партесний рукопис, співацька партія, анонімна фіксація, авторизована копія.Анотація
У статті досліджується питання авторської атрибуції партесних творів, які в давніх музичних рукописах у переважній більшості випадків фіксувалися анонімно. Матеріалом аналізу вибрано львівський партесний рукопис – голосову книгу чотириголосого комплекту, яка перебуває у Національному музеї Андрея Шептицького у Львові і є в ньому єдиною пам’яткою, яка представляє партесне багатоголосся. За многоліттям, уміщеним у партію однієї зі служб, цей рукопис слід датувати 1696–1700 рр. Пам’ятка походить із Київської митрополії і репрезентує творчість українських композиторів другої половини ХVII ст., однак переважна більшість творів зафіксована без зазначення авторства. Винятком є партія чотириголосої служби Миколи Дилецького, яка публікувалася у збірнику хорових піснеспівів цього автора 1981 р. Установлення авторства партесних творів передбачає виявлення і залучення авторизованих музично-рукописних джерел, що і було зроблено стосовно львівського партесного рукопису. Метод визначення авторства завдяки залученню додаткових рукописних пам’яток, які мають авторизовані партії, надав підстави виявити у львівському партесному рукописі 35 авторських композицій – одну службу і 18 концертів Миколи Дилецького, дві служби і 10 концертів Василя Титова, два концерти Іоанна Календи і два концерти Арсенія Цибульського. Усі ці твори є чотириголосими і кожен із них представлено у львівському рукописі однією сівацькою партію. Джерелом атрибуції стали авторизовані рукописи чотириголосих партесних творів, які перебувають в архівах російської федерації (Новосибірськ, Москва, Санкт-Петербург). Наступним завданням має бути відновлення і публікація повних партитур чотириголосих партесних концертів українських митців (М. Дилецький, І. Календа, А. Цибульський) із метою їх подальшого дослідження і виконання.
Посилання
Гатовська О.Є. Концерти Василя Тітова на чотири голоси: нові відкриття. Вісник Православного Свято-Тихоновського гуманітарного університету. Серія V: Питання історії та теорії християнського мистецтва. 2016. Вип. 2(22). C. 90–104.
Герасимова І. Ян Календа: партесний лист композитора середини ХVII ст. Російське музичне бароко: тенденції та перспективи дослідження / ред.-сост. Н.Ю. Плотнікова. ДІІ, 2016. С. 131–144.
Герасимова-Персидська Н.О. Київська колекція партесних творів кінця ХVІІ–ХVІІІ століть. Українська музична спадщина. 1989. Вип. 1. С. 11–16.
Герасимова-Персидська Н. Сорок років Musicae antiquаe Ukraine. Часопис НМАУ імені П.І. Чайковського. 2009. № 1(2). С. 26–33.
Герасимова-Персидська Н.О. Хоровий концерт на Україні ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ : Музична Україна, 1978. 181 с.
Дзбанівський О. Минуле музичної культури на Україні (по київських музеях та бібліотеках). Червоний шлях. 1927. № 11. С. 243–251.
Дилецький М. Хорові твори / упорядкування, редакція, вступна стаття Н. Герасимової-Персидської. Київ : Музична Україна, 1981. 251 с.
Петров Н. Описание рукописных собраний, находящихся в городе Києве. Вып. ІІ: Собрание рукописей Киево-Печерской лавры. Университетская тип-я, 1896. 294 с. ; Вып. ІІІ: Библиотека Киево-Софийскаго собора. Университетская тип-я, 1904. 307 с.
Плотнікова Н. Творчість Миколи Дилецького: нові відкриття. Музична академія. 2013. № 2. С. 77–82.
Шуміліна О. Львівський партесний рукопис і таємниці творчості Миколи Дилецького. Українська музика. 2014. Число 2(12). С. 32–45.
Шуміліна О. Новознайдені твори Миколи Дилецького у Львові. Українська музика. 2014. Число 1(11). С. 131–137.
