МИСТЕЦТВО ГРАС-РУТС У ПОЛЬСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ ХІХ СТОЛІТТЯ

Автор(и)

  • Тарас Миколайович Дубровний Львівський національний університет імені Івана Франка https://orcid.org/0000-0003-4879-0008

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-2-49-7

Ключові слова:

домашнє музикування, міська культура, грас-рутс мистецтво, «високе», «низьке», музична творчість.

Анотація

У статті крізь призму творчості польських композиторів ХІХ ст. розкривається загальноєвропейська тенденція появи нової якості музичної творчості – так званої побутової музики на щодень, розрахованої на широке коло поціновувачів. Зростання популярності цього пласту творчості серед широких верств населення сформувало окрему міську традицію салонного, домашнього музикування. Поступове спрощення семантики сюжету змісту творів, їхня технічна простота, передбачена для виконання, переважно, музикантами-аматорами, залишається й досі недостатньо дослідженою. Відповідно, це потребує поновного перегляду та аналізу, перш за все, з точки зору правильного визначення якості цих творів, що не вписується в загальноприйняту термінологію «високе», «низьке» чи «низове» мистецтво, а тому потребує уточнення. Запропонований у статті термін Грас-рутс (Grassroots) для характеристики якості музичної творчості салонного та домашнього вжитку позбавлений пейоративного характеру та відповідає характеристикам зразків музичної культури як аматорського, так і професійного рівнів. Водночас універсальність цього терміна полягає в тому, що він виражає якісні аспекти будь-якого національного мистецтва, основою якого є етнічне, фольклорне начало. У музичному мистецтві ознакою приналежності до грас-рутс можна вважати опору на метро-ритмічну, ладову та мелодичну основи, а також на словесний зміст. Зосереджуючись, насамперед, на соціальному та національному вимірі, мистецтво грас-рутс також можна диференціювати за «високим» та/або «низовим» рівнями культури, дотримуючись головного принципу – опори на фольклорні національні джерела з ініціативою «знизу – вверх». Водночас грас-рутс мистецтво на прикладі творчості згаданих у статті композиторів свідчить про існування окремого рівня між «низовим» і «високим» стилями. Музичні зразки Grassroots art, завдяки володінню якостями високого стилю і, водночас, завдяки спрощенню окремих елементів музичної виразності, як правило, орієнтовані на широку, демократичну аудиторію, є доступними для розуміння і сприйняття.

Посилання

Ван Сяоюй. «Домашні співаники» С. Монюшка та духовно-етичні аспекти культури бідермаєру. Вісник Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв. 2022, № 3. С. 228.

Василевський С. Життя польське у ХІХ столітті. Київ : Темпора, 2015. С. 322.

Дубровний Т. Grassroots як мистецька категорія української культури XVII–XIX століть. Мистецтвознавчі записки : Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв : зб. наук. праць. Київ, 2022, Вип. 42. С. 41–46.

Bobrowska J. R. Wacław Potocki o tańcach włoskich, francuskich I hiszpańskich w XVII –wiecznej Polsce / Muzyka : Kwartalnik Instytutu Sztuki Polskiej Academii Nauk. Warszawa, 2002, Rosznik XLVII. № 2 (185). S. 85–95.

Bülow H. Theatermüsik. Stanislas Moniuszko “Halka” / Neue Zeitschrift für Musik. 1858. 12 november, № 20. URL: https://www.digitale-sammlungen.de/de/view/bsb10527936?page=515 (дата звернення 15.03.2023).

Chybiński A. Lutnia, lutniści і tance w poezji polskiej XVII wieku / Śpiewak Śląski : сzasopismo. Katowice, 1927. Rok VIII, Nr. 11, listopad. S. 105.

Dubrovnij Т. The dialectic of kitsch or Grassroots as an important factor development of Ukrainian culture. Theorie und Geschichte der Monodie. Wien, 2020 ; Brno, 2022, Bd. 11 : Bericht der Internationalen Tagung. S. 43–58.

Nidecka E. Twórchość polskich kompozytorów Lwowa a ukraińska szkoła kompozytorska (1792–1939). Rzeszów : Wyd. Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2005, 158 s.

Ogiński M. K. Listy o muzyce / Muzyka : Kwartalnik Instytutu Sztuki Polskiej Academii Nauk. Warszawa, 2003. Rosznik XLVIII. № 3 (190), S. 108.

Tuchowski A. Chopin w kręgu idei narodowej / Chopin w kulturze połskiej / red. Maciej Goląb., Wrocław : Wyd. Un-tu Wrocławskiego, 2009, S. 53.

Wąsacz-Krztoń J. Ludzie і muzyka w Krakowie w I polowie XIX wieku / Wąsacz-Krztoń J., Rzeszów, 2009. S. 11.

Relidzyńska D. Śpiewanie to obciach. Szymanowska, Kurpiński, Lessel… Moniuszko. Śpiewnik domowy / URL: https://meakultura.pl/artykul/spiewanie-to-obciach-szymanowska-kurpinskilessel-moniuszko-spiewnik-domowy-2152/ (дата звернення 04.01.2024).

Hahn W. Bogusławski czy Kołłątaj? (W sprawie autorstwa Cudu czyli Krakowiaków i Górali) / Pamiętnik Literacki : czasopismo kwartalne, poświęcone historii i krytyce literatury polskiej. МІСТО, 1912, № 11/1/4., S. 271–277. URL: https://bazhum.muzhp.pl/media//files/Pamietnik_Literacki_

czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1912-t11-n1_4/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiejr1912-

t11-n1_4-s271-277/Pamietnik_Literacki_czasopismo_kwartalne_poswiecone_historii_i_krytyce_literatury_polskiej-r1912-t11-n1_4-s271-277.pdf (дата звернення 13.11.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-08-30