ФЕНОМЕНОЛОГІЧНЕ У МУЗИЦІ: ОНТОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-1-48-10Ключові слова:
феноменологічне, феноменологія музики, музичний твір, тонкий, фізичний плани, езотерична філософія.Анотація
Розглянуто феноменологічне в музиці, визначені його смислові й буттєві конфігурації. Феноменологічне трактується як таке, що виражає найвищий рівень буття явищ, протилежне фізичному і стосується астрального, ментального, духовного планів. Водночас наголошено на тому, що буття музики зумовлює як феноменологічне, так і фізичне начало. В останньому випадку мається на увазі музика, в якій рівень образності і художнє узагальнення не виходять за межі (умовно) звичайних переживань людини. Обґрунтовується бінарна структура музичного твору – співвідношення феноменологічного і фізичного планів. Зазначається, що актуалізовані у творчому процесі смислова й буттєва есенції одного з указаних планів та смисловий аспект певного образу транслюються до створеного музичного твору і наділяють його такими ж характеристиками. Констатується: а) феноменологічне передбачає цілісність явищ в їхній смисловій, видовій, буттєвій даності; б) музичний твір і музикування передбачають діалог між сформованою на астральному, ментальному чи духовному плані смисловою цілісністю та актуалізованим одним з її смислових аспектів. Перше й друге людина сприймає завдяки присутності в ній відповідних тіл (планів буття). Незалежно від приналежності музичних творів до певної епохи, періодів розвитку культури, рівня розвитку свідомості композитора, феноменологічна сфера завжди присутня у музичних творах. Акцентовано на смисловій градації феноменологічного, що може визначатися на основі різних принципів. Запропоновані чотири узагальнені типи музичних творів (музики), зміст яких визначають посилення чи послаблення в них феноменологічного і фізичного начала: 1) домінування феноменологічного, питома вага фізичного маловиразна, відходить на далекий план; 2) домінування фізичного, питома вага феноменологічного маловиразна, відходить на далекий план; 3) посилення феноменологічного, фізичне певною мірою зберігає свої ознаки; 4) посилення фізичного, феноменологічне певною мірою зберігає свої ознаки. Звертається увага на необхідність в аналізі музики враховувати позитивні й негативні аспекти її образної палітри.
Посилання
Besant Annie. The ancient wisdom. Second Edition. Theosophical Publishing Society. London, 1899. 504 p. URL: https://www.theosophy.world/sites/default/files/ebooks/besant_the_ancient_wisdom_1899.pdf (дата звернення: 12.02.2024).
Leadbeater C. W. The Astral Plane (Its Scenery, Inhabitants and Phenomena). Theosophical Manual. 1896. № 5. URL: https://web.archive.org/web/20160531053917/http://hpb.narod.ru/tph/TPH_ASTP.HTM (дата звернення: 12.02.2024).
Merrell-Wolff Franklin. Pathways Through To Space. New York: Julian Press, 1983. 305 p. URL: https://archive.org/details/pathwaysthrought00merr/page/n5/mode/2up
(дата звернення: 12.02.2024).
Rolland Romain. Vie de Beethoven. Septieme edition. Paris. Librairie Hachette, 1914. 182 p. URL: https://ia800904.us.archive.org/13/items/viedebeethoven00roll/viedebeethoven00roll.pdf (дата звернення: 12.02.2024).
The Mahatma letters to A. P. Sinnett. Transcribed and Compiled by A. Trevor Barker. Second and Revised Edition. Theosophical university press. Pasadena, California, 2021. 648 p. URL: https://www.theosociety.org/pasadena/mahatma/MahatmaLetters-eBook.pdf (дата звернення: 12.02.2024).
Братко К. В. Онтологія музики: до визначення основоположень філософії музики. Вісник Черкаського університету. 2019. № 1. С. 71–80.
Капічіна О. О. Феноменологічні основи проблеми музичного сприйняття. Вісник Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. 2012. № 2 (54). С. 164–168.
Козаренко О. В. Філософія музики як необхідна складова сучасної мистецької освіти. Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія «Мистецтво». 2012. № 11. С. 3–7.
Копелюк О. Феноменологія стилю як музикологічний дискурс. Проблеми взаємодії мистецтва, педагогіки та теорії і практики освіти. 2019. Вип. 55. С. 7–21.
Кошарний С. Феномен. Філософський енциклопедичний словник. Київ : Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, 2002. С. 665–666.
Кошарний С. Феноменологія. Філософський енциклопедичний словник. Київ : Інститут філософії ім. Г. С. Сковороди НАНУ, 2002. С. 666–667.
Мур Е. Феноменологія. Енциклопедія постмодернізму. Київ : Основи, 2003. С. 446–447.
Опанасюк О. П. Інтенціональність у просторі культури: мистецтвознавчий, культурологічний та філософський аспекти : монографія. 3-є вид. Київ : Освіта України, 2020. 472 с.
Опанасюк О. П. Суть музичного: до визначення фундаментальних підоснов музики, езотеричний контекст. Українське мистецтвознавство. Зб. наук. праць. Вип. 18. НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. Київ, 2018. С. 6–18.
Опанасюк О. П. Художній образ: структурна феноменологія і типологія форм: монографія. 2-ге вид. Київ : Освіта України, 2021. 320 с.
Рябініна О. В. До трансцендентальної логіки музичного простору. VIRTUS, 2017. № 11. С. 36–42.
Рябініна О. В. Феноменологія музики. Досвід концептуалізації. Харків: Харківський військовий університет, 2000. 286 с.