АНСАМБЛЕВІ SOLI (ЧОЛОВІЧІ КВАРТЕТИ) У ХОРОВІЙ ТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ ДОБИ БАРОКО ТА КЛАСИЦИЗМУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-1-48-2Ключові слова:
камерний вокальний ансамбль, чоловічий вокальний квартет, ансамблево-хорове виконавство, чотириголосні ансамблеві soli в українській хоровій музиці доби бароко і класицизму.Анотація
У статті розглядається один з етапів формування сольного чоловічого квартетного письма у надрах хорової сакральної та паралітургічної музики доби українського бароко і класицизму. Представляючи переважний склад у співвідношненнях хорового тутті та дво- і триголосних кантового типу сольних ансамблів, як в жанрах партесного, так і хорового концертів та інших церковних композиціях, спостерігається введення та щораз активніша експлуатація сольних чоловічих квартетів. На основі аналізу творів М. Дилецького, М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя та ін. було виявлено чимало зразків, які демонструють різноманітні типи вокально-ансамблевого квартетного письма. Прототипами сольних чоловічих квартетів, які сформувалися в лоні хорової практики можуть вважатися: короткочасні контрастні вставки у туттійну хорову фактуру низьких голосів (два Тенори і два Баси) з розвиненими мелодичними лініями; укрупнення-підсилення 4-голосим складом 3-голосних сольних ансамблів в каденціях; співставлення в різноманітних варіантах мікро-хору як Soli і макро-хору як Tutti, які попереджають виклад матеріалу або імітують відлуння. Сольні квартети утворюються і за додаванням одного або двох утриманих голосів (бурдонного типу) до дуетного або терцевого викладу в різних комбінаціях, найчастіше – ісон в нижніх голосах. Ансамблі гомофонно-гармонічного типу є або акордової фактури, мелодично збагаченої підголосками, або вирішені як провідне соло з акомпануючими голосами. Поліфонічні ансамблі будуються на канонічних імітаціях, використовуються як експозиції фугато, фуги, стретти тощо. Зустрічаються і 4-голосі ансамблі мішаного типу. В них чергуються квартети виразного сольно-ансамблевого типу з різнозабарвленими тембрами (ансамбль солістів) та однорідного злагодженого хорового типу без яскравої тембральної диференціації.
Посилання
Бідюкова Б. Особливості ансамблів у хорових концертах А. Л. Веделя. Науковий вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. Київ, 2001. Вип. 11 : Постать Артема Веделя в історико-культурному контексті. С. 109–115.
Воскобойнікова Ю. Інтерпретація творів Д. Бортнянського: тембровий аспект. Вісник КНУКіМ: Зб. наук. Праць. Київ: Видав. Центр КНУКіМ, 2015. Вип. 33. С. 46–51.
Герасимова-Персидська Н. Хоровий концерт на Україні ХVІІ–ХVІІІ ст. Київ : Музична Україна, 1978. 181 с.
Гусарчук Т. Артем Ведель та його рукописна спадщина. Ведель А. Божественна Літургія святого Іоанна Золотоустого та 12 духовних хорових концертів / під ред. В. Колесника. Київ–Едмонтон–Торонто, 2000. 384 с. С. 3–12
Колесник В. Про деякі принципи інтерпретації концертів А. Веделя. Ведель А. Божественна Літургія святого Іоанна Золотоустого та 12 духовних хорових концертів / під ред. В. Колесника. Київ–Едмонтон–Торонто, 2000. С. 25–27.
Куземська Г. Передмова. Херувимська пісня України та її діаспори: Антологія. Київ: КЖД «Софія», 2010. 516 с. 140 іл. С. 15–35.
Петришина Т. Феномен сольного вокального виконавства в українській хоровій духовній музиці доби класицизму. Дисертація на здобуття наукового ступеню доктора філософії за спеціальністю 025 – Музичне мистецтво. Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. Львів, 2023. 216 с.
Смирнова Т. Хорознавство (історія, теорія, методика): Навчальний посібник. Видання третє, доповнене, Харків: ХНПУ, «Федорко», 2018. 212 с.
Gierasimowa І. Introduction. Nicolaus Dylecki ca. 1630–1690. Vesperae Liturgia Concerti quatuor vocum ed. Irina Gierasimowa. Instytut Muzykologii Uniwersytetu Warszawskiego, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe Sub Lupa, 2018. р. 8–37.