ПОРЯДОК АКОЛУЇТИКІВ У ЛІТУРГІЙНІЙ ПРАКТИЦІ ДОБИ ПАЛЕОЛОГІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2021-1-6Ключові слова:
аколутії, аколуїтик, порядок текстів, Тріодь, Пасхальний цикл.Анотація
У статті проаналізовано стан сучасних досліджень рукописних збірок літургійних піснеспівів аколутій у літургійній традиції Візантійської Церкви ХІІІ–XV ст. Відзначено брак ґрунтовних досліджень книг цього типу. Висвітлено значення таких досліджень для історії богослужень, гимнографії, літератури та культури. Виокремлюється питання коректного розуміння візантійських літургійних книг, зокрема Тріоді, з огляду на їхній вміст та історичний розвиток. Особливим завданням є розгляд музичних рукописів крізь призму літургійного змісту. На початку створення і перекладу Тріоді, а саме в часи Климента Охридського, у цій книзі були об’єднані тексти гимнів Великого Посту і Пасхи. Згодом ці тексти доповнилися більшою кількістю, а саме – від Пасхи до П’ятидесятниці, що припадає на кін. XII – поч. XIII cт. Автор статті з цієї позиції розглядає грецькі джерела, підіймає питання збереження імен гимнографів, укладачів рукописів: Климента Охридського, Йоана Кукузеля та інших. Також згадує про значення книги Таксис – Τάξις τῶν ἀκολουθιῶν – для дослідження візантійських піснеспівів. В часі розвитку калофонного стилю частина текстів пасхального часу зберігалися в таких збірниках музичного типу як аколуїтик. Завдяки опублікованим джерелам у серії «Monumenta Musicae Byzantinae», а саме таких книг, як Стихираря, Ірмологіона, Кондакаря, а також низці інших рукописів та особливо візантійсько-слов’янських рукописних каталогів питання, висвітлені в статті, можуть бути продовжені для вивчення як літургістами, богословами, так і філологами і музикознавцями-медієвістами.
Посилання
Alexandru M. «Koukouzeles» Mega Ison: Ansätze einer kritischen Edition. Cahiers de l’Institut du Moyen-Âge grec et latin 66. Kopenhagen 1996, S. 3–23.
Blanchet M.-H. Georges-Gennadios Scholarios (vers 1400 – vers 1472). Un intellectuel ortodoxe face à la disparition de l’empire byzantin [=Archives de l’Orient chrétien, 20]. Paris, 2008.
Bompaire J., Lefort J., Kravari V., Giros Ch. Actes de Vatopedi, I. Paris, 2001.
Bucca D. Catalogo dei manoscritti musicali greci del SS. Salvatore di Messina (Biblioteca Regionale Universitaria di Messina). Roma, 2011.
Delikari A. Der Hl. Klemens und die Frage des Bistums von Velitza: Identifizierung, Bischofsliste (bis 1767) und Titularbischöfe. Thessalonike, 1997.
Džurova A., Atsalos V., Stančev Kr., Katsaros V. «Checklist» de la collection de manuscrits grecs conservée au Centre de recherches slavo-byzantines «Ivan Dujčev» auprès de l’Université «St. Clément d’Ohrid» de Sofia. Thessalonique, 1994.
Follieri Н. Initia hymnorum ecclesiae graecae, IV bis. Vatikan, 1960–1966.
Guillou A. Les archives de Saint-Jean-Prodrome sur le mont Mènécée. Wien, 1985.
Hannick Ch. Étude sur l’ἀκολουθία ᾀσματική. Jahrbuch der Österreichischen Byzantinistik 19, 1970. S. 245.
Hannick Ch. Le kontakion dans l’histoire de la musique ecclésiastique byzantine. Ostkirchliche Studien 58, 2009. S. 57–66.
Hannick Ch. Thessalonique dans l’histoire de la musique ecclésiastique byzantine. Ἡ Θεσσαλονίκη μεταξὺ Ἀνατολῆς καὶ Λύσεως Πρακτικὰ συμποσίου τεσσαρακονταετηρίδος τῆς Ἑταιρείας Μακεδονικῶν Σπουδῶν. Thessalonique, 1982. P. 111–120.
Hunger H., Kresten O. Katalog der griechischen Handschriften der Österreichischen Nationalbibliothek, Wien, 1994.
Jakovljević A. Δίγλωσση παλαιογραφία καὶ μελῳδοί–ὑμνογράφοι τοῦ κώδικα τῶν Ἀθηνῶν 928. Leukosia, 1988.
Kujumdžieva Sv. The Hymnographic Book of Tropologion: Sources, Liturgy and Chant Repertory. London–New York, 2018.
Levy K. A Hymn for Thursday in Holy Week. Journal of the American Musicological Society 16 (1963) 127–175.
Lexikon der byzantinischen Gräzität / E. Trapp (Hrsg.), B. 2. Wien, 1996.
Liakos I. A. Ἡ βυζαντινὴ ψαλτικὴ παράδοση τῆς Θεσσαλονίκης κατὰ τὸν ιδ´–ιε´ αἰῶνα (Ἵδρυμα βυζαντινῆς μουσικολογίας. Μελέται, 15). Athen, 2007. С. 93–94.
Miklosich Fr., Müller Ios. Acta et diplomata graeca medii aevi sacra et profana, т. 4: Acta et diplomata monasteriorum et ecclesiarum Orientis, I. Wien, 1871.
Schidlovsky N. A new folio for Mt. Athos Ms Chilandari 307, with some observations on the content of the Slavic Lenten Sticherarion and Pentekostarion. The Study of Medieval Chant. Paths and Bridges, East and West. In Honor of Kenneth Levy. Cambridge, 2001. P. 105–163.
Spyraku E u. C h. Ο ἱ χ οροὶ ψαλτῶν κατὰ τὴν βυζαντινὴ παράδοση,῞Ιδρυμα βυζαντινῆς μουσικολογίας. Μελέται, 14. Athen, 2008.
Stathes Gr. Th. Οἱ ἀναγραμματισμοὶ καὶ τὰ μαθήματα τῆς βυζαντινῆς μελοποΐας, Ἵδρυμα βυζαντινῆς μουσικολογίας, Μελέται 3. Athen, 1979.
Stathes Gr. Th. Τὰ χειρόγραφα βυζαντινῆς μουσικῆς. «Ἅγιον» Ὄρος, I–III. Athen, 1993.
Stathes Gr. Ἡ ᾀσματικὴ διαφοροποίηση ὅπως καταγράφεται στὸν κώδικα ΕBE 2458 τοῦ ἔτους 1336 // Χριστιανικὴ Θεσσαλονίκη. Παλαιολογεῖος ἐποχἡ. Thessalonike, 1989. С. 167–241.
Sticherarium, codex monasterii Chiliandarici 307 phototypice depictus (Fragmenta Chiliandarica palaeoslavica A.) / ed. R. Jakobson. MMB, Vol. 5. Kopenhagen, 1957.
Thibaut J.-B. Études de musique byzantine. La notation de Koukouzélès // Известия Русского Археологического Института в Константинополе 6/2–3 (1901). P. 392–396.
Touliatos-Banker D. H. The Byzantine Amomos Chant of the Fourteenth and Fifteenth Centuries , Ἀνάλεκτα Βλατάδων, 46. Thessalonike, 1984.
Touliatos-Miles Diane H. A Descriptive Catalogue of the Musical Manuscript Collection of the National Library of Greece. Byzantine Chant and other Music Repertory Recovered. Ashgate, 2010.
Triodium Athoum / вид. E. Follieri, O. Strunk (MMB, 9). Kopenhagen, 1975.
Τριᾡδιον οὐν θεῷ ἁγίῳ περιέχον τὴν πρέπουσαν αὐτῷ ἀκολουθίαν (вид. Ph. Vitali). Grottaferrata, 1738.
Velimirović M. Byzantine Composers in Ms. Athens 2406 // Essays presented to Egon Wellesz / J. Westrup (Hrsg.) Oxford, 1966. P. 7–18.
Барвинок В. Время происхождения праздничных величаний и избранных псалмов в чине всенощного бдения. Труды Киевской Духовной Академии 3, 1910. C. 584–611.
Герцман Е. В. Греческие музыкальные рукописи Петербурга. Каталог, Т. 1–2. Санкт- Петербург, 1999.
Јаковљевић A. Антологија са неумама из доба кнеза и деспота Стефана Лазаревића. Крушеваћ, 2004.
Лукашевич A. A. Величание. Православная энциклопедия, т. 7. Москва 2004. С. 529–531.
Милев A. Гръцките жития на Климент Охридски. София, 1966.
Ханник К. Музыкальное и литургическое значение кратимы и прологоса в византийских рукописях до XV в. Българско музикознание 16/2, 1992. C. 93–98.
