ПЕРЕСПІВИ ЛІТУРГІЙНИХ ТЕКСТІВ ІРМОСІВ У ТВОРЧОСТІ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-1-44-3Ключові слова:
Григорій Сковорода, пісні, літургійні гимни, ірмоси, духовні образиАнотація
Досліджуються давні збірники церковних піснеспівів київської церкви як писемні пам’ятки співаних літургійних текстів, здійснюється порівняльний аналіз творчого доробку Григорія Сковороди з текстами рукописів і стародруків церковних піснеспівів, простежується вплив цих текстів на формування філософського світогляду українського філософа та культурного діяча XVIII ст. Основою для дослідження стало видання творів Григорія Сковороди у редакції Леоніда Ушкалова, у якому аналізується і переосмислюється літургійно-співаний аспект. У творчому спадку Сковороди найчастіше цитованим зі співаних творів є ірмоси, хоча згадуються і інші жанри. Тематика образів канону переважає, а саме образи моря, через яке пройшов Мойсей і моря, в якому потопав пророк Йона, перегукується у автора із житейським морем. Окрім цитування, автор також використовує переспівування літургійних текстів. Особливо показовими є «Сад божественних пісень», «Битва архистратига Михаїла», «Жена Лотова», «Діалог. Имя Ему: Потоп Зміин», а також окремі листи. Особливо виділяються тексти Різдвяного ірмосу та ірмосу Образу златому: перший переспіваний у творі «Сад божественних пісень» (пісня 5), другий переказаний у спогадах Михайла Ковалинського, як філософський роздум. Звертається філософ і до теми пресвятої Трійці, як через літургійний текст, так і через пояснення триєдності Божества; до образу Світла, образу Богородиці. Аналіз сюжетів, тем, образів, структури жанрів сакральної літургійної поезії, зокрема ірмосів доповнило розуміння творчості Г. Сковороди. Стверджується, що співані літургійні тексти органічно вплетені у твори Григорія Сковороди, лексеми церковних піснеспівів органічно входили у словник мислення наших церковних культурних і громадських діячів, які часто теж були авторами поетичних і прозових творів.
Посилання
Безпалько В., Кузьмінський І. Музична спадщина Переяславського колеґіуму. Київська Академія. 2020. Вип. 17. С. 99–118.
Ірмологіон 1736 р. Ворожба Сумська, рукопис.
Ісіченко І., архієп. Сакральний простір «Саду божественних пісень» Григорія Сковороди. Слово і час. 2013. № 1(625). Січень. С. 52–63.
Корній Л. Українська шкільна драма ХVІІ–ХVІІІ століть: проблема інтерпретації музичного компонента. Народна творчість та етнологія. 4(386). 2020. С. 102–113.
Савенко. О.П. Різдвяні вірші Григорія Сковороди. Переяславські Сковородинівські студії: філологія, філософія, педагогіка (6). 2019. C. 136–139.
Сиротинська Н. Перло многоцінне: музично-поетичний світ богородичної гимнографії. Тетюк Т. М., 2014.
Сковорода Григорій: повна академічна збірка творів / ред. Леоніда Ушкалова. Харків – Едмонтон – Торонто : Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій 2011. 1400 c.
Тимо М. Образно-богословські концепти Різдва Христового та Богоявленняспіваних церковно-слов’янських текстів візантійського обряду. Theorie und Geschichte der Monodie. Band 11. Brno 2022, S. 337–362.
Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16-18 століть : каталог і кодикологічно-палеографічне дослідження / Ясиновський Юрій. Львів 1996.
Ушкалов Л.В. Григорій Сковорода: семінарій. Харків : Майдан, 2004. 776 с.
Шевчук Т. Музичний код творчості Григорія Сковороди. Слово і Час. 2011. № 5. С. 24–35.
Das altslavische Hirmologion: Edition und Kommentar Ch. Hannick. Weiher, 2006. 877 p.