КЛАВІРНІ СОНАТИ СИНЬЙОРА БЕРА З КРАКІВСЬКОГО РУКОПИСУ І ЧЕСЬКА МУЗИЧНА КУЛЬТУРА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХVІІІ СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті вивчено три сонати для клавічембало синьйора Бера з музичного рукопису, який належав родині відомих польських аристократів ХVIIІ століття Чарторийських і зараз знаходиться у Національному музеї Польщі у Кракові. Автором сонат вважався відомий український композитор Максим Березовський, однак за авторизованими рукописними джерелами було уточнено, що сонати написали музиканти чеського похожєення – Й. Коліцци, Я. Вангал та, ймовірно, Й. Бер. У такому випадку рукопис трьох сонат з краківського архіву є пам’яткою чеської інструментальної музики другої половини ХVIII століття, а самі сонати відносяться до передкласичного періоду, на що вказують особливості стилю і музичної форми. Вивчення інтонаційно-тематичних і структурних особливостей сонат краківського рукопису показало чітку орієнтованість на зразки інструментальної музики ранньокласичного стилю, виявило спрямування до раціональності і логічної ясності музичного мислення. Відповідність основним тенденціям ранньокласичного формотворення спостерігається в опануванні сонатної форми (поки що на докласичному рівні), у принципах структурного оформлення невеликих побудов і крупних розділів музичної форми, в інтонаційній багатоелементності головних тем, у прозорості фактури, у перевазі гомофонно-гармонічного складу із диференціацією музичної тканини на мелодію і супровід, у наявності побудов, заснованих на фігуративно-пасажній техніці, та ін. Усі вказані ознаки, а також вибір тональностей, із домінуванням мажору над мінором, та урахування тембрових можливостей клавесину вплинули на образний стрій сонат і характер їх звучання. Тож, клавірні сонати краківського рукопису написані у галантній манері і є зразками інструментальної музики передкласичного періоду.