РОЗШИРЕННЯ ХУДОЖНЬО-ТЕХНІЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ БАНДУРИ В КОМПОЗИТОРСЬКО-ВИКОНАВСЬКІЙ ТВОРЧОСТІ Р. ГРИНЬКІВА ТА Г. МАТВІЇВА
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2021-4-6Ключові слова:
бандура, мистецтво, синтез, композитор, звучання, інструмент, стиль.Анотація
На сучасному етапі спостерігається зростання великої кількості оригінальних творів для бандури різного стилю та жанру, які поповнюють репертуар українських виконавців академічного та новаторського напряму. Поява нових прийомів, виконавських можливостей інструменту спонукає визначити місце бандури в сучасному середовищі. Мета роботи – дослідження бандурного мистецтва на межі ХХ – початку ХХІ століття як новий етап розвитку інструменту. В процесі еволюційного становлення бандура набула нових якостей і трактується як концертний сольний інструмент. Із появою нових композицій збільшились її виконавські можливості, що розширюють та осучаснюють бандурний репертуар у академічному та новаторському напрямах. Так, Р. Гриньків пропонує нові техніки, зумовлені розробленою ним системою демпферування струн, а винайдені Г. Матвіївим інноваційні прийоми гри привносять свіжий погляд на стиль в цілому. Їх твори виводять бандуру на інший рівень. Все це пробуджує інтерес до вивчення даної теми, спонукає виявити сучасні тенденції в розвитку бандурного мистецтва і зумовлює актуальність роботи. Методи дослідження. В роботі застосовані загальнонаукові методи – дедуктивний та індуктивний, аналітичний при зверненні до окремих творів Р. Гриньківа та Г. Матвіїва, метод жанрово-стильового підходу. Результати та практичне значення. Можливість у використанні для вивчення та аналізу сучасних творів. Робота може бути корисною для виконавців при розгляді новітніх прийомів гри, тенденцій оригінальної музики для бандури. Елементом наукової новизни запропонованої статті може вважатися характеристика творчості сучасних композиторів-виконавців Р. Гриньківа та Г. Матвіїва, що насичена неофольклорною та джазовою стилістикою, виявлення нових напрямів і поглядів на бандурне виконавство. Висновки. У статті розкриті нові можливості бандури (нова тембральна якість, специфічна акцентуація, ладо-тональні та метро-ритмічні особливості) у творах Р. Гриньківа та Г. Матвіїва, що доводять її універсальність.
Посилання
Броярко Н. Бандурне виконавство у сучасних субкультурах України. Наукові записки. №1 (36), 2017. С. 43–47.
Десятерик Д. Чарівна ріка Романа Гриньківа: інтерв’ю. 2008. URL: http://uajazz.com/2008/08/ roman-hrynkiv-interview/
Дружга І. Сучасна бандуристика: композиторські пошуки та виконавські перспективи: дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Нац. університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, Харків, 2021. 215 с.
Єфремов Є. Веснянки. Історія української музики. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. С 56–73.
Лісняк І. Академічне бандурне мистецтво України кінця ХХ – початку ХХІ століття: монографія. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. 254 с.
Лісняк І. Репрезентування бандурного мистецтва в умовах сучасної культурологічної ситуації (на прикладі творчості О. Герасименко та Р. Гриньківа). Музичне мистецтво: зб. наукових праць. Донецьк: Юго-Восток, 2007. Вип. 7. С. 40–51.
Матвіїв Г. Звукообразні чинники сучасної бандурної творчості: інструментально-виконавський авторський підхід: дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Нац. муз. акад. ім. А.В. Нежданової. Одеса, 2021. 190 с.
Слюсаренко Т. Бандурне виконавство як явище національної української культури: автореф. дис. … канд. мистецтвознавства: 17.00.03 / Нац. університет мистецтв ім. І.П. Котляревського, Харків, 2016. 21 с.