PIANO SONATA OP. 2 NO. 1 F-MOLL BY LUDWIG VAN BEETHOVEN: PECULIARITIES OF THE ARRANGEMENT FOR ACCORDION/ACCORDION
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-2-49-11Keywords:
piano, sonata, accordion/bayan, arrangement, genre, style, musical and expressive means, classicism, academicization of the instrument.Abstract
It is noted that musical arrangements are classified according to the degree of proximity to the original source, the variability of overtoning. It is emphasized that, while preserving the figurative and emotional load, as well as the architectonics, melodic and harmonic basis, the arrangements are performed in a qualitatively new sound, taking into account the timbre and technical features of the instrument for which the arrangement is made. These parameters became dominant in the arrangement of Ludwig van Beethoven’s Piano Sonata Op. 2 No. 1 f-moll for accordion/bayan. A thorough analysis of the four-movement cycle in terms of the following parameters: musical and expressive features, architectonics of the work (four movements and the cycle), principles of development in each movement, made it possible to reveal the basic principles of the Viennese classical school, namely clarity and precision of forms – sonata allegro, three-movement, twomovement; brightness and expressiveness of thematic material, tracing the principles of working with thematic material; allowed to penetrate deeply into the figurative and mood content of the original work and choose the most optimal methods of its arrangement for a new instrument – accordion/bayan. The dominant techniques in this process are those that serve to preserve the sound and expressive palette of the piano. Therefore, the main attention is paid to the bellows pulling in accordance with the structuring of the thematic material, phrasing. It is noted that the performance of dynamic gradations (pp–ff) on the accordion is achieved by the force of the bellows tension; to perform complex techniques and maintain the complementarity of movements, it is necessary to set the fingering; preservation of the timbral unity of the original is achieved by choosing the appropriate register, redistribution of the texture presentation. Some difficult moments in the arrangement require minor changes: wide arpeggiated passages are replaced by repeated short arpeggios, sometimes the middle voice is omitted, etc.
References
Давидов М. А. Баян-акордеон в камерному мистецтві на стику століть. Музичне виконавство. Кн. 5 : зб. ст.[ред.-упорядн. М. Давидов, В. Сумарокова]. Київ : НМАУ імені П. І. Чайковського, 2000. С. 7–15 (Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського, вип. 8).
Давидов М. А. Історія виконавства на народних інструментах (Українська академічна школа) : підручник для вищих та середніх муз. навч. Закладів. Київ : НМАУ імені П. І. Чайковського, 2005. 418 с.
Давидов М. А. Теоретичні основи формування виконавської майстерності баяніста (акордеоніста) : підручник для студентів вузів; вид. 3-тє, Київ : Музична Україна, 2004. 289 с.
Єргієв І. Д. Європейські й вітчизняні стилістичні чинники баянної творчості. Схід – Захід: Культура і цивілізація : матеріали міжнар. музикознавчого семінару та наук.-практич. Конференції, 2003. Одеса : Астропринт, 2004. С. 126–127.
Карась С. А. Еволюція баяна в академічному музичному мистецтві у взаємозв’язку з репертуарно-стильовим чинником. Академічне народно-інструментальне мистецтво та вокальні школи Львівщини : зб. матер. між нар. наук.-практ. конфер. Львів : ЛДМА імені М. Лисенка, 2006. С. 50–55.
Кужелєв Д. О. До питання української баянної школи. Муз. виконавство. Кн. 10 : зб. ст. [ред.-упорядн. М. Давидов, В. Сумарокова]. Київ : НМАУ імені П. І. Чайковського, Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського, 2004. вип. 40. С. 190–202.
Маркова О. М. До питань теорії виконавської інтерпретації. Музичне виконавство : зб. ст. Київ : НМАУ імені П. І. Чайковського, 1999. Науковий вісник НМАУ імені П. І. Чайковського, вип. 1. С. 126–134.
Оберюхтін М. Д. Виконання органних п’єс Й. С. Баха на баяні. Київ : Музична Україна, 1973. 54 с.
Олексів Г. В. Жанр перекладення в сучасному баянному мистецтві: історичний та аналітичний вектор : дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії. Науковий керівник Письменна Оксана, Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка, Міністерство культури України. Львів, 2020. 184 с.
Сташевський А. Я. Нариси з історії української музики для баяна : навч. посібник. Луганськ : Поліграфресурс, 2006. 152 с.
Сташевський А. Я. Хронологія розвитку основних жанрів баянної музики в Україні. Актуальні питання баянно-акордеонного виконавства та педагогіки в мистецьких навчальних закладах. Луганськ : Знання, 2006. Вип. 2. С. 115–122.
Якубаш В. М. Особливості перекладення для акордеона / баяна Сонати op. 2 No. 1 f-moll Людвіга ван Бетовена. Дипломна робота на здобуття ступеня «магістр». Науковий керівник Письменна Оксана. Львівська національна музична академія імені М. В. Лисенка. Львів, 2021. 56 с.
Eliot Fisk and Jim Tosone / Eliot Fisk: An American in Europe, February 1996, in Classical Guitarists: Conversations, ed. Jim Tosone (Jefferson, N.C.: Mcfarland, 2000), 43 с.
