THE REPERTOIRE OF IDIOMELA, AUTOMELA AND PROSOMOIA KONTAKIA IN THE UKRAINIAN ANTHOLOGIA
Keywords:
Kontakion, Kathisma, Troparion, manuscript, old print book, Тypikon Anthologion, Festal Menaion, staff-notation Heirmologion, idiomelon, automelon, prosomoionAbstract
The interconnection of oral and written representation in Byzantine hymnography and its Slavic-Rus reception are expressed in its fullest in prosomoia («na podoben») singing system. The prosomoia («na podoben») singing in the hymnography of Byzantine-Slavonic rite is the most indicative for three genre groups, as sticheras, exapostilaria, troparia (kontakia and kathismata). The majority of eight-mode genres are divided into three categories (the first two reflect a written form of chant representation, the last one – an oral form): 1) idiomela («samohlasni») – they have original metrics and tunes and they don’t serve as models for other chants of the same genre group; 2) automela («samopodobni») – they have original metrics and tunes and serve as models for other chants of the same genre group; 3) prosomoia («podobni») – they do not have original metrics and melodies and are sung according to the model of automela of the same genre group. The manuscripts without musical notation and incunabulas of Anthologia (Festal Menaia) of Kyiv Metropolia reflect the system of models («na podoben») for sticheras, kontakia, kathismata (sedalny), photagogika and exapostilaria. The kontakia of the 15th–19th centuries have in their lemmas indications of mode (echos, «hlas»), the incipit of prosomoion or automelon. What is more, they are divided into lines and columns with the help of high or law fullstops, colons, semicolons, comas, asterisks, crosses. It is evident that the kontakia model system existed in the Jerusalem epoch and it is not enough to study it on the materials from Old Russian Kondakars. Liturgical manuscripts and old printings of the 14th–15th centuries are a connecting link between the neumatic parchment manuscripts of Kievan Rus and Ukrainian-Belarussian staff-notated Irmologions of early modern times. Because almost no Ukrainian books with neumatic notation survived, it is just books without notation that serve as main sources for researches of the «transition period» of Ukrainian liturgical chant art. The repertoire of great feast days’ kontakia by Kyiv Metropolia’s Anthologia of Jerusalem epoch was reconstructed. There are three types of kontakia were distinguished: idiomela, automela and prosomoia. The incipitary of automela kontakia and certain kathismata with designation of note sources was compiled. The above-mentioned makes reconstruction of complete present type canticles’ yearly repertoire possible. The repertoire of kontakia from Ukrainian Anthologia without notation and staff-notated Irmologions show the interrelation between oral and written traditions. The aspect of their singing can not be solved with the help of these books, as there is no «Podobniki» of kontakia. However, on the basis of known notated kontakia models (of Bulgarian and Kievan chants) from Ukrainian notated Irmologions the whole repertory.
References
Аріскіна Н. Походження жанру світильна та екзапостиларія: історико-літургічний аспект // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. –Київ, 2006. – Вип. 41. – С. 151–165. – [Старовинна музика: сучасний погляд. – Книга 2].
Артамонова Ю. Песнопения-модели в древнерусском певческом искусстве XI–XVIII веков. – Дисс. … канд. искусствоведения. – Москва, 1998. – 148 с.
Василик В. В. Происхождение канона : История. Богословие. Поэтика. – СанктПетербург, 2006. – 306 с.
Владышевская Т. Ф. Типографский Устав и музыкальная культура Древней Руси ХІ–ХІІ веков // Типографский Устав : Устав с Кондакарем конца XI – начала XII века. –Москва : Языки слав. культур, 2006. – Т. 3 : Исследования. – С. 109–201.
Грузинцева Н. В. Стихиры-самогласны Триодного Стихираря в древнерусской рукописной традиции XII–XVII вв. – Автореф. дисс. … канд. искусствоведения. – Ленинград, 1990. – 26 с.
Жулковський Б. Кондак як гімнографічний жанр: літургічні та музикознавчі аспекти // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. –Київ, 2013. – Вип. 109. – [Старовинна музика – сучасний погляд. – Кн. 6].
Жулковський Б. Кондаки у Тріодях Київської митрополії доби Єрусалимського Типікону (самогласні, самоподобні, подобні) // Студії мистецтвознавчі / ІМФЕ; гол. ред. Г. А. Скрипник. – Київ, 2014. – № 1. – С. 101–115.
Кривко Р. Н. Славянские Служебные Минеи как источник по византийской гимнографии // Христианский Восток. – Санкт-Петербург; Москва : Индрик, 2013. – Т. 6 (ХІІ). – С. 378–390.
Момина М. А. Самоподобные песнопения (αυτομελα) в церковнославянских богослужебных рукописях // Русь и южные славяне : Сб. ст. к 100-летию со дня рождения В. А. Мошина (1894–1987). – Санкт-Петербург, 1998. – С. 165–176.
Никифорова А. Ю. Из истории Минеи в Византии : Гимнографические памятники VIII–XII веков из собрания монастыря святой Екатерины на Синае / А. Ю. Никифорова. –Москва, 2012. – 397 с.
Никифорова А. К вопросу о происхождении служебной Минеи: о структуре, составе и месяцеслове служебных Миней IX–XII веков из библиотеки монастыря вмц. Екатерины на Синае // Материалы международной научно-богословской конференции «Россия – Афон : Тысячелетие духовного единства». – Москва, 2008. – С. 380–389.
Никифорова А. Подобны в византийской гимнографии. Этапы развития (на материале воскресных, рождественских, богоявленских песнопений) // Przegląd Wshodnioeuropejski. – Olsztyn, 2014. – № V / 1. – S. 199–212.
Турилов А. А., Статис Г., Никитин С. И. Анфологион // Православная Энциклопедия. –Москва, 2001. – Т. 3. – С. 10–11.
Хевсуриани Л. Иадгари // Православная Энциклопедия. – Москва, 2009. – Т. 20. – С. 419–424.
Школьник И. Г. Византийская стихира V–XII веков (музыкальный и литургический аспекты). – Автореф. дисс. … канд. искусств. – М., 1994. – 27 с.
Ясиновський Ю. Нотний Ірмологіон як тип рукописного кодексу: питання структурної організації тексту // До джерел / Ad fontes: Збірник наук. праць на пошану Олега Купчинського з нагоди його 70-річчя. – Київ; Львів, 2004. – Т. 1. – С. 394–406.
Haas M. Modus als Skala – Modus als Modellmelodie : Ein Problem musikalischer Uberlieferung in der Zeit vor den ersten notierten Quellen // Palaeobyzantine Notations / Edd. J. Raasted and C. Troelsgard. – Hernen, 1995. – T. I. – P. 11–32.
Jung A. The Kathismata in the Sophia Manuscript Kliment Okhridski // Cahiers de l`Institut du Moyen Âge Grec et Latin. – Copenhagen, 1991. – № 61. – P. 47–77.
Levy K. An Early Chant for Romanus: Contacium Trium Puerorum? // Classika et Mediaevalia. – Copenhagen, 1961. – Vol. 12. – P. 172–175.
Raasted J. An Old Melody for Τῆ Ἡπερμάχω Στρατηγῶ // Studi di musica bizantina : In onore Giovanni Marzi. – Lucca, 1995. – P. 3–14.
Raasted J. Kontakion Melodies in Oral and Written Tradition // The Study of Medieval Chant : Paths and Bridges, East and West : In Honor of Kenneth Levy / Ed. P. Jeffery. – Cambridge, 2001. – P. 281–289.
Raasted J. Zur Melodie des Kontakions Ἡ Παρθένος σήμερον // Musica Antiqua Europae Orientalis : Acta Scientifica. – Bydgoszcz, 1982. – Vol. 5. – P. 191–204.
Troelsgård C. An Early Constantinopolitan Sticherarion MS Leukosia, Archbishopric of Cyprus, Mousikos 39, and its notated Exaposteilaria Ansatasima // Paleobyzantine Notations. –Hernen, 1999. – T. II. – P. 159–172.
Troelsgård C. The Exaposteilaria Anastasima with Round Notation in MS Athos, Iberon 953 // Studi di musica bizantina : In onore Giovanni Marzi. – Lucca, 1995. – P. 15–28.
Troelsgård C. The Repertories of Model in Byzantine Musical Manuscripts // Cahiers de l`Institut du Moyen Âge Grec et Latin. – Copenhagen, 2000. – № 71. – P. 3–27.
Schidlovsky N. G. The Notated Lenten Prosomoia in the Byzantine and Slavic traditions. –Thesis … Ph.D. (Musicology). – Princeton, 1983. – XVI + 343 р.
Wolfram G. Ein neumiertes Exaposteilarion Anastasimon Konstantins VII // Byzantios : Festschrift fur Herbert Hunger zum 70. – Wien, 1984. – S. 333–338
