THE ORIGINS AND THEOLOGICAL AND AESTHETIC ESSENCE OF THE BYZANTINE HYMNOHRAPHY
Keywords:
byzantine hymnography, sacred monody, liturgical chants, theological aesthetic statement.Abstract
Poetic richness of the Christian rite formed for centuries on ancient poetry and philosophy, Scripture and sermons Holy Fathers. These origins were true basis of the large body of liturgical chants. In the future, they really influenced future cultural development of the Slavic peoples, including Ukrainian. The early period of Christianity rite focused on the dialogue of the Christian doctrine and secular education, based on ancient tradition. Particular influence belong the Alexandrian school, where were learned Scripture, classical poetry, grammar, rhetoric, history, mathematics, cosmography, ancient philosophy, and Eastern religious teachings: Egyptian, Persian, Indian etc. This experience influenced on the formation of the Christian worship, particularly in the poetic splendor of the liturgical texts. Artistic effect achieved by using sophisticated means of poetry: worlds plays, symmetry considerations, alliteration, parallelism etc. On this basis, the bright poetic form become a characteristic feature of the medieval hymnohraphy, and in this way was distributed Christian doctrines. The period of special scientific interest in Byzantine hymnohraphy associated with the opening of the cardinal J-B. Pitre, who in his work “Hymnographie de l’Église greque” for the first discovered the poetic structure of the sacred chants. This idea opened the new phase of researching of the hymnohraphy genres, also this way opened a new perception the liturgical chants. It’s important that the Pitre’s revelation was a watershed for medieval studies. About that Lviv theologian Mykhajlo Zaleski wrote at the beginning of the 20th century. Later, scientist Roman Jakobson suggested about the preservation of the metrics and compositional forms for the Greek translation of the liturgical texts in Slavonic language. It’s very important evidence of the preservation the Greek melodies in the chants of the Slavs-Russian rite. Such an artistic perfection of the liturgical chant along with laconic theological content proves not only consummate content of Ukrainian sacral monody but also persuades in probable continuity of Greek-Byzantium tradition.
References
Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета на церковнославянском языке. – Москва: Российское библейское общество, 1983. – 1658 с.
Бирчак В. Візантійська церковна пiсня і Слово о полку Ігореві // Записки НТШ. – Т. 95–96. – Львів 1910. – С. 171–223; передрук: Καλοφωνία. – Ч. 7. – Львів, 2014. – С. 167–218.
Бычков В. Эстетика Аврелия Августина. – Москва: Искусство, 1984. – 264 с.
Гаспаров И. Поэзия Пиндара // О поэтах. Избранные труды. – Т. І. – Москва 1997. – С. 28–48.
Гейзінга Й. Homo ludens. – Київ: Основи 1994. – 250 с.
Горацій. Послання до Пізонів // Віхи античної естетики / перекл. Андрій Содомора. – Київ: Мистецтво, 1988. – С. 153–165.
Десницкий А. Поэтика библейского параллелизма. – Москва: Библейско-богословский институт св. Апостола Андрея 2007. – 553 с.
Забужко О. Апологія поезії в кінці ХХ століття // О. Забужко. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика. – Київ: Факт, 2006. – С. 34–50. 9. Залєський М. Основи візантійської ритміки // Καλοφωνία. – Ч. 6. – Львів, 2012. – С. 133–171; передрук за: М. Залєський. Основи візантійської ритміки // Альманах українських богословів / зібрав Антін Стельмах. Львів 1914, с. 180–228.
Крип’якевич П., о. Про богородичну гимнографію у грецькій Церкві / переклад Андрій Содомора // Καλοφωνία. – ч. 5. – Львів, 2010. – С. 114–165; передрук за: P. Krypiakevyć. De hymnographia Mariana in Ecclesia Graeca // Записки НТШ. – T. 121 (1914). – C. 1–62
Кручинина А. «Риторская премудрость» древнерусского роспева: о музыкально-поэтических приемах в стихире «Днесь владыка твари» // Греко-русские певческие параллели. – Москва – Санкт-Петербург, 2008. – С. 130–141.
Лукіан. Як писати історію / перекл, комент. Уляна Головач, Oлександр Маханець, Назар Різун. – Львів: Вид-во УКУ, 2014. – 87 с.
Попов Г. Химнографското наследство на св. Климент Охридски // La poesia liturgica slava antica. Roma–Sofia 2003. – С. 42–49.
Романова О. Доброчесна людина в стародавньому Єгипті за автобіографічними текстами від давнього до середнього царства. – Київ 2011. – 380 с.
Сантаяна Дж. Витлумачення Поезії та Релігії. – Львів: Ініціатива 2003. – 288 с.
Снелль Б. Греческая метрика / пер. з німецької Д. Торшилова. – Москва 1999. – 117 с.
Содомора А. Від слова до серця, від серця до слова. – Львів: Літопис, 2012. – 50 с.
Содомора А. Жива античність. – Львів: Срібне слово, 2009. – 184 с.
Станчев Кр. Литургическая поэзия в древнеславянском литературном пространстве (История вопроса и некоторые проблемы изучения) // La poesia liturgica slava antica. – Roma – Sofia, 2003. – С. 5–22.
Франко І. Історія української літератури. Часть перша. Від початків українського письменства до Івана Котляревського // І. Франко. Зібрання творів у 50 тома, – Т. 40. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 7‒372.
Фрейденберг О. Проблема греческого литературного языка // От слова к смыслу: Проблема тропогенеза. – Москва 2001. – С. 5–27. 22. Ягич В. Служебные минеи за сентябрь, октябрь, ноябрь: В церковно-славянском переводе по русским рукописям 1095–1097 гг. – Санкт-Петербург, 1886. – 997 с.
Якобсон Р. Заметка о древне-болгарском стихосложении // Известия отделения русского языка и словесности академии Наук. – Т. XXIV. – № 2. – Москва, 1919. – С. 351–358.
Ясіновський Ю. Кардинал Пітра як дослідник візантійської гимнографії (у 200-ту річницю народження) // Καλοφωνία. – Ч. 6. – Львів: Вид-во УКУ, 2012. – С. 215–220.
Fubini Е. Historia estetyki muzycznej. – Krakόw: Musica Jagellonica 1997. – 556 s.
Pitra J.-B. Hymnographie de l’Église greque. – Rom 1867. – 271 р.
