THE BELL-RINGING CULTURE IN KYIV RUS’
Keywords:
Kyiv Rus’, Christianity, idiophone, bell-ringing culture, campanological source and studies.Abstract
The official adoption of Christianity in the year of 988 A.D. by Prince Volodymyr caused the emergence of a new culture in Kyiv Rus’. Along with the religious mass there became common the tradition of church ringing. Its development was generated by the fact that the ancient employment of idiophones obtained the fresh impulse towards the evolution of bell music in different spheres of church and secular life. It was facilitated by the construction of temples, monasteries. The knowledge in different spheres of social life was accumulating due to book distributing. All these facts outline that background against which the bell-ringing culture was developing in Kyiv Rus’. First, probably, bells were imported from the West. They and their fragments are described in archeological finds from all Ukrainian lands. Nevertheless, considering bells’ high value, the convenient and cheap clapper had a parallel and equal existence not only from the beginnings of Christianity, but until the present day. Today it is used at separate services in monasteries. The first manuscript reference to bells in Kyiv Rus’ is the notification of Novhorod manuscript from the year of 1066. In the princely days the parishioners of Saint Sophia Cathedral could see depicted handbells on the ХІth century fresco. The spread of bells on the territories of Rus’-Ukraine is proved by “The Lay of Ihor’s Campaign” with its colourful description of the use of bells in churches. The manuscripts recall about a convocation for the council (“viche”) by bells. The fact that bells were an important military trophy, not once mentioned by the manuscripts in the checklist of the taken booty, witnesses their significance in those days. Already at the end of the 10th – the beginning of the 11th centuries ringing was interpreted as the one carrying in itself “the gift of the Holy Spirit” – grace. Since ancient times such sounds have been attributed with different magical actions. In the 11th–12th centuries in Rus’ the bell-ringing lexicon was being formed: “the clapper”, “informing of good news”, “the bearer of good news”, “the bell of the refectory”, “eternal bells are ringing”, “the glory is ringing”, “bells of Latin are rung”, “the sexton”, “the tongue of the bell”, etc. After the conquest of Kyiv by Mongols and Tatars bells were continued to be molded in Halych-Volyn’ Principality. Actually it functioned as an independent state 100 years more and continued cultural traditions of Kyiv state. In addition to archeological monuments and documentary sources, the development of bell-ringing on the territories of this principality is witnessed by the bell of 1341 by the master craftsman Yakiv Skora − the unique one in Ukraine and completely preserved up to now. Thanks to church and secular needs these instruments became an inseparable part of life and customs of Christians on the territories of Eastern Europe.
References
Александрович В. Мистецтво Галицько-Волинської держави / Ін-т українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України. – Львів, 1999. – 132 с.
Б-в Н., Р. В., Соловьев Н. Колокола // Энциклопедический словарь / изд.: Ф. Брокгауз, И. Ефрон: в 43 тт. – Т. XV: Керосин–Конкордия. – Санкт-Петербург, 1895. – С. 722–724.
Боднар Н. У Києві знайдено досі не відомий храм: [у центрі Києва виявили руїни кам’яного храму ХІІ ст. і рештки дзвона] // Експрес. – 2003. – 18–25 вер.
Волынская краткая летопись // Полное собрание русских летописей. – Т. 35: Летописи белорусско-литовские. – Москва: Наука, 1980. – С. 118–127.
Галицько-Волинський літопис: Дослідження. Текст. Коментар / ред. чл.-кор. НАН України Микола Котляр. – Київ : Наук. думка, 2002. – 400 с.
Гаркави А. Сказания мусульманских писателей о славянах и русских (с половины VII века до конца X века по Р. Х.). – Санкт-Петербург, 1870. – 308 с.
Гербільський Г. Період феодальної роздробленості Русі. Львів – столиця Галицько-Волинського князівства // Історія Львова: Короткий нарис. – Львів : Вид-во Львівського ун-ту, 1956. – С. 7–47.
Григоренко О. З історії релігійного життя вірменської громади в Кам’янці-Подільському // Історія релігій в Україні: матер. VIII міжнар. кругл. столу. (Львів, 11–13 трав. 1998 р.). – Львів : Логос, 1998. – С. 68–70.
Даркевич В. Произведения западного художественного ремесла в Восточной Европе (Х–ХІV вв.). – Москва: Наука, 1966. – 148 с.
Документы, известия и заметки // Киевская старина. – 1889. – Т. XXVI. – С. 232–292.
Жолтовський П. До історії художнього лиття металу на західних землях України в ХІV–XVII ст. // Матеріали з етнографії та художнього промислу. – Київ: Вид-во АН УРСР, 1957. – № 3. – С. 120–144.
Жолтовський П. Художнє лиття на Україні в ХІV–XVIII ст. – Київ: Наук. думка, 1973. – 132 с.
Закревский Н. Описание Киева: Вновь обработанное и значительно умноженное издание с приложением рисунков и чертежей. – Москва: Типогр. Грачева и Комп., 1868. – 950 с.
Ісаєвич Я. Культура Галицько-Волинських земель : Доба середньовіччя // Галицько-Волинська держава: передумови виникнення, історія, культура, традиції. Галич, 19–21 серп. 1993 : Тези доп. та повід. – Львів, 1993. – С. 3–5.
Ісаєвич Я. Загальна характеристика періоду [ХІІІ – першої пол. XV ст.] // Історія української культури: у 5-ти тт. – Т. 2 : Українська культура ХІІІ – першої половини ХVІІ століть / редкол. тому Я. Ісаєвич, Ю. Ясіновський, Л. Войтович та інші. – Київ : Наукова думка, 2001. – С. 207–222.
Історія української культури: у 5 тт. – Т. 1: Історія культури давнього населення України / редкол. тому П. Толочко (гол. ред.), Д. Козак, Р. Орлов та ін. – Київ : Наук. думка, 2001. – 1136 с.
Каргер М. Древний Киев. Очерки по истории материальной культуры древнерусского города: у 2 т. – Т. 1. – Москва – Лениград : Изд-во АН СССР, 1958. – 572 с.
Ковальова О. Феномен дзвона в храмовій культурі: теоретико-практичні аспекти // Дзвони в історії і культурі народів світу. – Вип. 5 : Матер. V Міжнар. наук.-прак., іст.-краєзн. конф., 22 серп. 2015 р., Луцьк / упоряд. Г. Марчук. Луцьк : Твердиня, 2015. – С. 86–89.
Купчинський О. Акти та документи Галицько-Волинського князівства ХІІІ – першої половини XIV століть. Дослідження. Тексти. – Львів : [б. в.], 2004. – 1283 с.
Летопись по Лаврентиевскому списку. – Санкт-Петербург: Изд. Археограф. комиссии, 1872. – 512 с.
Лысенко П. Берестье. – Минск : Наука и техника, 1985. – 399 с.
Літопис руський / пер. з давньорус. Л. Махновець. – Київ : Дніпро, 1989. – 591 с.
Лукомський Ю. Архітектурна спадщина давнього Галича. – Галич, 1991. – 40 с.
Лукомський Ю. Воскресенська церква ХІІ–ХІІІ століть у Крилосі // Записки НТШ. – Т. CCXLІ : Праці Комісії архітектури та містобудування. – Львів, 2001. – С. 275–298.
Макарова С. Трубы, била и колокола как сакральные музыкальные инструменты (К символическому истолкованию «трубного гласа» и «звона») // Музыка колоколов: Сб. исслед. и матер. / отв. ред. и сост. А. Никаноров [=Традиционная инструментальная музыка Европы и Азии. – Вып. 2]. – Санкт-Петербург : Рос. ин-т ист. искусств, 1999. – С. 11–31.
Малевская М., Шолохова Е. Раскопки архитектурных памятников в Любомле и Владимире-Волынском // Археологические открытия 1975 года. – Москва : Наука, 1976. – С. 354–355.
Модзалевський В. До історії українського ліярництва (про людвисарів та конвисарів) // Збірник секції мистецтв / Українське наукове товариство. Вип. 1. – Київ, 1921. – С.3–23.
Мурьянов М. Гимнография Киевской Руси, 2-е изд. – Москва : Наука, 2004. – 451 с.
Національний заповідник «Софія Київська» / авт.-упоряд.: Ж. Арустам’ян, Л. Виноградська, О. Дивавіна та ін. – Київ : Мистецтво, 2004. – 432 с.
Никаноров А., Старостенков С. Опыт библиографии по русской кампанологии 1785–1940 гг. // Рукописные памятники. – Вып. 5: Из истории музыкальной культуры. – Санкт-Петербург, 1999. – С. 179–213.
Новгородская первая летопись старшего извода (Синодальный список) // Новгородская первая летопись старшего и младшего изводов / ред. и предисл. А. Насонов, ответ. ред. М. Тихомиров. – Москва–Ленинград : Изд-во АН СССР, 1950. – С. 13–100.
Пастернак Я. Старий Галич: Археологічно-історичні досліди у 1850–1943 рр. – Краків–Львів : Українське видавництво, 1944. – 238 с. 33. Пеленський Й. Дзвони на Україні-Руси // Діло. – Львів, 1910. – № 126. – С. 1–2 (закінч.; почат. № 124. – С. 1; № 125. – С. 3–4).
Петегирич В. Ремесло // Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннеславянский и древнерусский периоды) / В. Аулих, И. Свешников, В. Цыгылык и др.; отв. ред. А. Черныш. – Киев : Наук. думка, 1990. – С. 89–93.
Петриченко А. Книга о литье. – Киев : Техника, 1972. – 284 с.
Петрушевич А. Дополнения к сводной галицко-русской летописи с 1700 по 1772 год изданной во Львове 1887 года. – Ч. ІІ. – Львов : Типограф. Ставропигийского института, 1896. – 423 с.
Пилецки Ш. Караимы – этноисторическая особенность Галича // Галич і Галицька земля в державотворчих процесах України: Матер. Міжнар. ювіл. наук. конф. – Івано-Франківськ : Плай, 1998. – С. 278–281.
Полное собрание русских летописей. – Т. 2 : Ипатьевская летопись. Изд. 2-е. – Санкт-Петербург : Типограф. М. А. Александрова, 1908. – 938 стб.+87 с.
Полное собрание русских летописей. – Т. 27 : Никаноровская летопись. – Москва, Ленинград.: Изд-во АН СССР, 1962. – С. 13– 162.
Полное собрание русских летописей. – Т. 38 : Радзивиловская летопись / отв. ред. Б. Рыбаков. – Ленинград : Наука, 1989. – 179 с.
Сидоренко В. Зброя місцевого виробництва на Україні епохи визвольної війни // Український історичний журнал. – Київ, 1978. – № 9. – С. 75–80.
Слово о полку Ігоревім / вступ, ред. текстів, ритміч. пер. «Слова» і прим. Л. Махновець. – Київ: Дніпро, 1970. – 168 с.
Срезневский И. Словарь древнерусского языка: в 3 тт. Репринт. изд. – Москва : Книга, 1989. – Т. 1, ч. 1: А–Д. – 807 с.
Срезневский И. Словарь древнерусского языка. – Москва : Книга, 1989. – Т. 1, ч. 2: Е–К. – С. 804–1420+50 с.
Срезневский И. Словарь древнерусского языка. – Москва : Книга, 1989. – Т. 2, ч. 2: П. – С. 851–1804.
Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі // Дзвін. – Львів, № 4. – С. 107–120 (закінч.; поч. 1990. – № 1. – С. 101–113; № 2. – С. 123–133; № 3. – С. 105–112).
Терський С. Археологія доби Галицько-Волинської держави [=Археологічні збірки Галичини і Волині / Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, вип. 1]. – Львів, 2002. – 108 с.
Толочко П. Киев и Киевская земля в эпоху феодальной раздробленности ХІІ–ХІІІ веков. – Киев: Наук. думка, 1980. – 224 c.
Томенчук Б. Археологія дерев’яних храмів Галицького князівства // Вісник Прикарпатського університету: Мистецтвознавство. – Івано-Франківськ, 1999. – Вип. І. – С. 16–24.
Указатель святыни и священных достопамятностей Киева. – Киев: [б. в.], 1850. – 203 с.
Указатель святыни и священных достопамятностей Киева. – Изд. 3-е, испр. и доп. – Киев, 1867. – 237 с.
Уханова Е. К вопросу о месте Мстиславова евангелия в культуре Древней Руси конца ХІ – начала ХІІ в. // Palaeoslavica. – 2006. – № XIV. – С. 5–40.
Фіґоль М. Мистецтво стародавнього Галича. – Київ : Мистецтво, 1997. – 224 с.
Фільц Б. Музична культура східних слов’ян // Історія української музики: у 6 тт. – Т. 1: Від найдавніших часів до середини ХІХ ст. / відп. ред. М. Гордійчук. – Київ : Наук. думка, 1989. – С. 138–148.
Финдейзен Н. Очерки по истории музыки в России с древнейших времен до конца ХVIII века. – Вып. 1. – Москва–Ленинград, 1928. – 421 с.
Церква Богородиці Десятинна в Києві: До 1000-ліття освячення / ред. П. Толочко, упоряд. В. Павлова, М. Панченко. – Київ : АртЕк, 1996. – 224 с.
Шашкина Т., Галибин В. Памятники древнерусского колокольного литья (результаты химико-аналитического исследования) // Советская археология. – 1986.– № 4. – С. 236–242.
Bell // The New Encyclopedia Britanica. – Volume 2. Chicago-London-Toronto-Geneng, 1993. – С. 66–67.
Kompaniewicz B. Uwagi i postrzeźenia nad rozumowaniem j[egomościa] x[iędza] Bened[ykta] Lewickiego o dzwonie lwowskim ś[wię]tojurskim... // Czasopismo Naukowe. Od Zakładu Narodowego imienia Ossolińskich wydawane. – Lwów, 1834. – Rok 7. – Zesz. I–III. – С. 41–48, С. 129–136, С. 241–247.
Wellesz E. Historia muzyki i hymnografii bizantyjskiej / перекл. Maciej Kaziński. – Kraków : Wydawnictwo AA SC, 2006.
Rokosz M. Dzwony i wieże Wawelu. – Kraków, 2006. – 432 с.
Szydłowski T. Dzwony starodawne z przed r. 1600 na obszarze b. Galicji. – Kraków, 1922. – 96 с.
