VASYL BARVINSKYI IN UKRAINIAN-POLISH ART SPACE IN THE INTERWAR LVIV
Keywords:
musical Lviv, Polish-Ukrainian relationships, cultural and art societies, M. Antonowycz, V. Barvinskyi.Abstract
The significance of the personality of Vasyl Barvinskyi in establishing Ukrainian-Polish rela-tionships in cultural and art space of Lviv of the 30-ies of XX century is investigated. Peculiarities of the relationships in the context of national issues of multiethnic city are discovered, interethnic relationships in a musical environment of Lviv are highlighted. This is the period when all processes in cultural and art space passed under the slogan of professionalization and distinct influence of European avant-garde movements. Creative associations of artists, literary figures, musicians, theatre-lovers and other representatives of the world of art appear. The musical face of Lviv of the 30-ies was brightly represented by Ukrainian and Polish composers’ creative works that witnessed assimilation of new, modernist tendencies of European music. Vivid musical life of the city (and the region in whole) was inspired by a number of Ukrainian and Polish musical societies and institutions, in particular, the Conservatory of Galician Music Society, Mykola Lysenko Higher Music Institute named as “Ukrainian Conservatory”, and the Department of Musicology of Lviv University. Despite complex interethnic relationships, national tolerance has become one of the important features of culture of Lviv of the 30-ies of XX century, which is witnessed by the activity of famous Ukrainian and Polish music world representatives such as Vasyl Barvinskyi, Adam Soltys, Adolf Khybinskyi, Myroslaw Antonowycz, etc. The facts confirm that far more cross-over points existed in the intellectual, culture and art plane of Polish-Ukrainian relationships than we know so far. It was the activity of Vasyl Barvinskyi that played the key role in establishing interethnic mutual understanding.
References
Антонович М. Між двома війнами. Спогади. Ч. І. Київ: ДП Поліграфіст 2003. 323 с.
Витвицький В. Музичними шляхами. Спогади. Сучасність 1989. 215 с.
Витвицький В. Український музичний Львів. В кн.: В. Витвицький. За океаном : збірник статей. Ред.-упор. Ю. Ясіновський. Львів, 1996. С. 9–15.
Гнатюк О. Відвага і страх. Пер. з польської М. Боянівської. Київ: Дух і літера, 2017. 496 c.
Гнатюк О. Кордон через подружнє ложе. Leopolis multiplex. К.: Грані-Т, 2008. С. 125–131.
Голик Р. Alma mater leopolitana: Львівський університет в уявленнях галицької інтелігенції ХІХ–ХХ ст. Вісник Львівського університету. Серія історична. 2013. Вип. 49. С. 78–92.
Гутнікєвіч А. Мистецьке життя Львова у міжвоєнний період. Часопис Ї. Польський усесвіт Галичини. 2008. Листопад. Ч. 52. [Електронний ресурс] URL: http://www.ji.lviv.ua/ n52texts/hutnikiewicz1.htm
Дванадцятка. Наймолодша львівська літературна богема 30-х років ХХ століття : Антологія урбаністичної прози. Львів 2006.
Зашкільняк Л., Крикун М. Історія Польщі: Від найдавніших часів до наших днів. Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка, 2002. 752 с.
Кияновська Л. «Празька школа» львівських композиторів та її роль в музичному житті краю. «Празька школа» львівських композиторів. Упор. Люба Кияновська. Львів: Видавець Тетюк Т., 2014. С. 10‒24.
Кияновська Л. Син століття: Микола Колесса в українській культурі ХХ віку. Львів, 2003. 291 с.
Книга протоколів Союзу Українських Професійних Музик у Львові. Союз Українських Професійних Музик у Львові : матеріали і документи. Ред.-упоряд. В. Сивохіп і Р. Стельмащук. Львів, 1997. С. 61–139.
Котинська К. Львів: перечитування міста. Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. 240 с.
Листи Адольфа Хибінського до Мирослава Антоновича. Підготував до друку Ю. Ясіновський. Musica humana. Т. 1. Львів 2003. С. 67–110.
Лупій Т. Інтеграція західноєвропейських художніх течій в образотворчому мистецтві Львова першої третини ХХ ст. : автореферат дис. …канд. мист. : 17.00.05. Львів: Львівська академія мистецтв, 2002. 18 с.
Мафтин Н. Західноукраїнська та еміграційна проза 20–30-х років ХХ століття: парадигма реконкісти : монографія. Івано-Франківськ: ВДВ ЦІТ ПНУ ім. В. Стефаника, 2008. 356 с. [Електронний ресурс] URL: http://shron1.chtyvo.org.ua/Maftyn_Natalia/Zakhidnoukrainska_ ta_emihratsiina_proza_20-30-kh_rokiv_KhKh_stolittia_paradyhma_rekonkisty.pdf
Мирослав Скала-Старицький. Перший тенор Королівської Опери «Ля Моне» в Брюсселі. Автобіографічні нариси. Зредагував, упорядкував і доповнив на основі джерельних матеріалів Ігор Соневицький. Львів, 2000. 95 с.
Обух Л. Українська музична освіта на теренах міжвоєнної Чехословаччини [Електронний ресурс] URL: http://www.nbuv.gov.ua/old_jrn/Soc_Gum/Vpu/Myst/2008_14/statti/ Obuch.pdf
Прохасько Ю. Mission Impossible. Leopolis multiplex. К.: Грані-Т, 2008. С. 36–45.
Ріпко О. У пошуках страченого минулого: Ретроспектива мистецької культури Львова ХХ століття. Львів: Каменяр, 1996. 286 с.
Розмови про Україну. Ярослав Грицак – Іза Хруслінська. Пер. з польської Богдани Матіяш. К.: Дух і Літера, 2018. 360 с.
Хибінський А. Спогади про Остапа і Нестора Нижанківських. В кн.: Булка Ю. Нестор Нижанківський ‒ Життя і творчість. Львів, 1997. 23. Яців Р. Образотворче мистецтво Львова між двома Світовими війнами. [Електронний ресурс] URL http://artes-almanac.in.ua/history/articles/history_02.html
Nidecka Е. Twórczość polskich kompozytorów Lwowa a ukraińska szkoła kompozytorska (1792–1939). Rzeszów: Wydawnictwo Uniwersytetu Rzeszowskiego, 2005. 158 s.
Piekarski М. Przerwany kontrapunkt. Adolf Chybiński i początki polskiej muzykologji we Lwowie 1912–1944. Warszawa, 2017. 460 s.
Świecki А. „SYGNAŁY” (1933–1939). Rocznik Historii Czasopismiennictwa Polskiego. 1968. T. 7/2. S. 163 [Електронний ресурс] URL http://bazhum.muzhp.pl
