MELISMATIC FIGURE "KHABUVA" IN THE GOOD FRIDAY SONGS OF IRMOLOGYON 1649
Keywords:
melismatic formula, slavonic notation, neuma, fita, habuva, Irmologion.Abstract
This article represents a comparative analysis of melismatic formulae “хабува” (khabuva) in slavonic chants of Royal Hours on Great and Holy Friday. The musical sign with the shape strila, zmiitsia, fita and three signs kryzh, is used in the 13–16th century slavonic neumatic notation and has “transcription” in Kyievan linear notation from Irmologion 1649. Similar sign is present in the byzantine notation, which also reflects melismas. Also khabuva has mutation –modal change. This melodic occur in second and fifth modus (glas), and it intonation is similar. Melisma in this chants reflect a semantic signs in melodic structure, connected with the peculiarities of the liturgical text – the last words of Jesus Christ.
References
Бражников М. Лица и фиты знаменного распева: исследование. Ленинград : Музыка, 1984.
Зинченко В. Фиты Октоиха в украинском церковно-монодийном пении конца XVI – первой половины XVIII веков: дис... канд. иск. Киев, 2013.
Качмар М. Азбука кулизмяного ірмологіону. Українська Музика 2018/1. c. 115–119.
Качмар М. Композиционные особенности церковной монодии византийского обряда (на примере песнопений киевской нотации)”. Theorie und Geschichte der Monodie (2016) / ed. M. Czernin, M. Pischlöger. Band 9/1. S. 111–120.
Качмар М. Структурна організація піснеспівів церковної монодії на основі порівняльного аналізу візантійської, слов’яно-руської та київської нотацій: дис... канд. мист. Львів, 2015.
Лаврівський невменний Ірмологіон кінця XVI століття: Факсиміле, коментар, дослідження / Ю. Ясіновський, М. Качмар; ред. К. Ганнік. Львів : УКУ, 2019.
Пожидаева Г. Певческие традиции Древней Руси : очерки теории и стиля. Москва, 2007.
Разумовский Д. Церковное пение в России. Москва, 1867.
Старикова И. В. Развитие мелизматики в византийской и древнерусской певческих традициях: опыт компаративного исследования. Вестник ПСТГУ. Серия V: Вопросы истории и теории христианского искусства. 2019. Вып. 34.
Успенский Н. Проблема методологии обучения исполнительскому мастерству в древне-русском певческом искусстве. Musica antiqua. Acta scientifica, Congressus II, Bydgoszcz, 1969. c. 465–501.
Ясіновський Ю. Візантійська гимнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньомодерного часу. Львів, 2011.
Ясіновський Ю. Українська церковна монодія в музично-аналітичному дискурсі (ранньо-модерна доба). Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014.
Alexandru M. The Palaeography of Byzantine Music: A Brief Introduction with Some Preli-minary Remarks on Musical Palimpsests. El palimpsesto grecolatino como fenómeno librario y textual. Institución "Fernando el Católico", 2006. P. 113–139.
Floros c. Universale Neumenkunde, 3 Bd. Kassel, 1970.
Hannick Ch. Chomonie und historische Phonetik des Altrussischen. Лингвистическая полифония. Москва, 2007. c. 212–221.
Jung A. Kolaphismos: A Long Melisma in a Syllabic Genre. Palaeobyzantine Notations III: Acta of the Congress Held at Hernen Castle, Eastern Christian Studies. Leuven, Paris, Dudley, MA: Peeters Publishers, 2004. P. 49–66.
Papathanasiou I., Boukas N. Early diastematic notation in Greek Christian hymnographic texts of Coptic origin. A Reconsideration of the Source Material. Palaeobyzantine Notations III, Acta of the Congress held at Hernen Castle / ed. G. Wolfram. Peeters, 2004. P. 1–25.
Schidlovsky N. Medieval Russian Neumation: A Preliminary study in the Deuteros. Paleo-byzantine notation II. P. 71–79.
Sticherarium. Codex monasterii Chilandarici 307: Phototypice depictus / ed. R. Jakobson [=MMB, 5]. Copenhagen, 1957.
Troelsgard Ch. Thirteenth-Century Byzantine Melismatic Chant and the Development of the Kalophonic Style. Paleobyzantine Notations III. Acta of the Congress Held at Hernen Castle, Leuven-Paris, Peeters, 2004 (Eastern Christian Studies 4). P. 67–90.
