КАНОН НА РІЗДВО ХРИСТОВЕ: ДО ПИТАННЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕДАКЦІЇ СПІВАНИХ ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКИХ ТЕКСТІВ XVI–XX ст.
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2021-1-8Ключові слова:
канон, Різдво Христове, Ірмологіон, церковнослов’янська мова піснеспівів, нотолінійні джерела.Анотація
У статті представлено співаний церковнослов’янський текст Різдвяних канонів. У сучасній практиці поширений є перший канон і перекладений в кількох редакціях. Та все ж мелодія цих піснеспівів потребує повернення до виконавця – церковного співця, адже замінена на рецитоване проспівування. Тому завданням статті було розглянути музичні редакції, які збереглися в рукописній і стародрукованій книжності, щоб порівняти їх і донести сучасній церкві. Виявлено, що в українських нотолінійних рукописах до кінця XIX cт. зберігався переклад текстів візантійської гимнографії з часів Княжої доби. Натомість з 2-ї пол. XVIII ст. в друкованих ненотних і нотних джерелах поступово спостерігається введення никонівського перекладу. Спроба порівняння цих перекладів показала, що нова редакція має лінгвістичні зміни, спричинені з одного боку грецькими текстами, з іншого – адаптовані до тогочасного північного різновиду церковнослов’янської мови. Це так чи інакше вплинуло на зміну музичного тексту піснеспівів. Ці відмінності й розглядаються в статті. Мелодичні зміни пов’язані з смисловим переданням літургійного слова, і українські джерела точніше передають його зміст. Також виявлено, що текст у співаних джерелах мав варіанти окремих слів, адже при давнішому перекладі з грецьких текстів відбувалося і збереження метрики піснеспівів. Отож впровадження никонівської редакції викликало також потребу нової адаптації мелодії, звідси вона й зазнала змін. Метою дослідження є розкрити доцільність повернення мелодії і текстів піснеспівів у сучасну практику Української Православної та Унійної Церков у тій редакції, якою послуговувалися саме джерела до впровадження нових редакцій словесного і мелодичного тексту. Це, у свою чергу, є важливим для повернення, збереження і передання церковного співу наступним поколінням.
Посилання
Андреев А. Книжная справа Ирмология в Москве в XVII веке. Москва, 2019.
Два канони на Різдво Христове з нотолінійного Ірмологіону першої чверті XVII століття: антологія української церковної монодії, 3 / ред. Крістіян Ганнік, Юрій Ясіновський. Львів: УКУ, 2005.
Качмар М. Cучасний науково-аналітичний інструментарій у дослідженнях піснеспівів сакральної монодії. Калофонія. 2014, ч. 7. С. 133–145.
Скаб М. Церковнослов’янська мова української редакції. Чернівці: Технодрук, 2020.
Ясіновський Ю. Два канона Рождеству Христову в украинско-белорусских нотнолинейных Ирмологионах. Liturgische Hymnen nach byzantinischem Ritus bei den Slaven in ältester Zeit / ред. Hans Rothe, Dagmar Christians [=Abhadlungen der nordrhein-westfälischen akademie der Wissenschaften, Bd. 117; Patristica Slavica, Bd. 15]. Padeborn – München – Wien – Zürich: Verlag Ferdinand Schöningh, 2007. C. 315–324.
Ясіновський Ю. Ірмоси Київської Церкви: Критичне видання за Супрасльським нотолінійним ірмологіоном 1598–1601 років / ред. Крістіян Ганнік [=Київське християнство XI; =Історія української музики: Джерела 25]. Львів: УКУ 2018.
Kachmar M. Der zweite Kanon zum Fest Christi Geburt in den ukrainischen Heirmologien. Theorie und Geschichte der Monodie 4 / ed. M. Czernin, M. Pischlger. Brno, 2012. S. 189–195.