ПОЕТИКА КОХАННЯ У ЗВУКАХ: ТЕОРЕТИЧНИЙ І ВИКОНАВСЬКИЙ АСПЕКТИ ВОКАЛЬНОГО ЦИКЛУ ПЕТРА ГАЙДАМАКИ «ТАК НІХТО НЕ КОХАВ» НА ВІРШІ ВОЛОДИМИРА СОСЮРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-2-53-8Ключові слова:
камерно-вокальний жанр, цикли, музична мова, музично-виражальні засоби, українські композитори, стиль, поетичні текстиАнотація
У статті досліджено вокальний цикл «Так ніхто не кохав» Петра Гайдамаки, створений на вірші Володимира Сосюри, який є визначним зразком української камерно-вокальної музики другої половини ХХ століття. Цей твір поєднує глибоку емоційність поезії В. Сосюри з витонченістю музичної мови композитора, створюючи цілісний художній образ, що розкриває багатогранність любовного переживання. Відзначено, що цикл складається з восьми романсів для баритона, віолончелі й фортепіано, кожен із яких є музичною інтерпретацією окремого вірша В. Сосюри. Засобами єдності циклу є образно-настроєве спрямування кожної поезії – оспівуванням кохання в усій його повноті та складності. Вірші, покладені на музику, відзначаються глибоким ліризмом, емоційною насиченістю й образністю, що надає композитору широкі можливості для музичного вираження. В. Сосюра використовує багатий арсенал художніх засобів – метафори, епітети, риторичні запитання, звертання, що надає його віршам особливої виразності й емоційної сили.Комплексний аналіз кожного романсу демонструє широкий спектр музично-виражальних засобів. Мелодика вокальної партії відзначається плавністю й виразністю, що дає змогу передати найтонші відтінки почуттів ліричного героя. Гармонічна мова багата на колористичні відтінки, що підкреслюють емоційний стан персонажа. Партії віолончелі й фортепіано не лише супроводжують вокальну лінію, а й активно беруть участь у відтворенні образу та настрою твору, створюючи відповідне емоційне тло.Доведено, що вокальний цикл «Так ніхто не кохав» є самостійним художнім твором, що розкриває нові грані поетичного тексту. Петро Гайдамака вміло передає емоційний зміст віршів, використовуючи музичні засоби для поглиблення й розширення поетичного образу.Цикл є яскравим прикладом синтезу поезії та музики, де обидва види мистецтва взаємно збагачують одне одного.Цей цикл є цінним внеском у національну музичну культуру й заслуговує на подальше вивчення та популяризацію.
Посилання
Козаренко О. Деякі тенденції розвитку національної музичної мови в першій третині ХХ століття. Українське музикознавство : науково-методичний збірник / НМАУ ім. П.І. Чайковського ; Центр музичної Україністики. Вип. 28. Київ, 1998. С. 144–155.
Корній Л. Історія української музики. Київ – Харків – Нью-Йорк, 1996. Ч. І. 313 с.
Фільц Б. Український радянський романс. Київ : Наукова думка, 1970. 124 с.
Гриньо М.В. Теоретичний та виконавський аспект вокального циклу Петра Гайдамаки «Так ніхто не кохав» на вірші Володимира Сосюри : маг. спец. «Музичне мистецтво». Львів, 2022. 49 с.
Pysmenna O., Myshko S., Cherevko K. Stylistics of Impressionism in the song cycles of Lesia Dychko “Pastels” and “Enharmonic” on the poems by Pavlo Tychyna. Studia Universitatis Babes- Bolyai Musica. № 66 (1). Р. 159–177. DOI: 10.24193/subbmusica.2021.1.11.