СТИЛІСТИЧНИЙ І ВИКОНАВСЬКИЙ АСПЕКТИ ХОРОВИХ І СОЛЬНИХ КОМПОЗИТОРСЬКИХ ОБРОБОК УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ (НА ОБРАНИХ ПРИКЛАДАХ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-2-53-1Ключові слова:
українська народна пісня, академічний сольний спів, хорове мистецтво, художня обробка, стилістика виконання, вокальна інтерпретація, інтонаційна специфіка, ґендерно-виконавські стратегіїАнотація
У статті досліджується процес переосмислення українських народних пісень у сольній академічній і хоровій виконавській практиці. Українська народна пісня, як вияв колективної художньої свідомості народу, стала вагомим джерелом розвитку академічного вокального мистецтва. Народна пісенна творчість адаптована до академічних форм шляхом художньої обробки, стилізації та професійної інтерпретації, що вимагало збереження інтонаційної природи оригіналу поряд із пристосуванням до вимог академічної техніки співу.У роботі розглядаються основні напрями стильового перетворення народних пісень: автентичне відтворення, обробка для сольного виконання з інструментальним супроводом, створення обробок для хорового виконавства. Особлива увага приділяється аналізу інтонаційно-ритмічної специфіки народних мелодій, особливостям їх гармонізації та фактурної обробки в академічному контексті. Досліджено виконавські вимоги, які постають перед солістами й хоровими колективами під час інтерпретації українських народних пісень: відтворення природної інтонації, автентичної артикуляції, народного тембрового забарвлення за збереження академічної чистоти звуковедення, дикції та фразування. Розглядається внесок видатних українських композиторів і фольклористів (Миколи Лисенка, Кирила Стеценка, Миколи Леонтовича, Олександра Кошиця) у формування репертуару обробок народних пісень для академічного сольного й хорового виконання. Аналізуються різні інтерпретаційні підходи до виконання народних пісень – від традиційної стилізації до модернізованих версій сучасних композиторів. У підсумку окреслюються основні тенденції стилістичного оновлення народної пісні в сучасному українському сольному й хоровому академічному мистецтві, зокрема інтеграція національної інтонаційної основи в нові композиційні та ґендерно-виконавські стратегії. Зроблено висновок про важливість народнопісенної спадщини як джерела національної ідентичності, стилістичного самовизначення й розвитку академічного вокального мистецтва в Україні.
Посилання
Нариси з історії української музики : у 2 т. : навчальний посібник / Л. Архімовия та інші. Київ : Муз. Україна, 1964.
Гіголаєва-Юрченко В.О. Ґендерна ідентифікація у виконавській інтерпретації російської та української вокальної лірики XIX – початку XX століть : автореф. дис. ... канд. мистецтвознавства : 17.00.03 / Харків. нац. ун-т мистецтв ім. І.П. Котляревського. Харків, 2015. 20 с.
Горобець В., Сластьон В. Народна пісня та її трансформація в репертуарі Українського народного хору імені Станіслава Павлюченка. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». 2022. № 46. С. 87–93.
Іваницький А. Українська народна музична творчість : дослідження. Київ, 1999. 222 с..
Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. : дослідження. Тернопіль, 2000. 339 с.
Ковбасюк А. Вплив вокально-хорового виконавства на формування традицій та індивідуального стилю співака. ББК85. 2016. Вип. 314 (4 УКР) Х 79. 212 с.
Корній Л. Історія української культури : наукове видання. Київ, 2001. 479 с.
Корній Л. Історія української музики : наук. видання : у 2 ч. Київ : Вид-во М.П. Коць, 1998.
Крусь О.П. Історія української музики XX століття. 1997.
Сбітнєва О. Тенденції розвитку вокальних методик у ХХ столітті. Духовність 4. особистості: методологія, теорія і практика. 2021. № 1.1 (100).
Сєроштанова О.А. Традиції і новації у вокальній школі Чернігівщини кінця XX – початку ХXI століття (на прикладі педагогічної діяльності В.П. Литвинова). 2020.
Синиця Р.І. Сучасна проблематика традиційного народнопісенного виконавства: етнокультурологічний аспект. 2021.
Сінельніков І., Сінельнікова В. Шляхи наслідування та опанування традиційної манери співу неавтентичними виконавцями. Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство». 2023. № 48 С. 79–87.