МОДУСИ ВІРТУОЗНОСТІ У ТВОРЧОСТІ Й ВИКОНАВСТВІ ДОМЕНІКО ДРАГОНЕТТІ (1763–1846)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-1-52-15Ключові слова:
модус віртуозності, Доменіко Драгонетті, музичний стиль, бароко, класицизм, романтизм, контрабасАнотація
У статті розкривається зміна тлумачення віртуозності в стилях бароко, класицизму, романтизму на прикладі спадщини видатного італійського контрабасиста, виконав-ця-композитора Доменіко Драгонетті. Указується, що він упродовж свого тривалого життя був сучасником та учасником радикальної зміни естетичних ідеалів, художніх стилів і, відповідно, ставлення музикантів і широкої публіки до такої ключової категорії музичного мистецтва, як віртуозність. Зазначається, що перший модус віртуозності, який засвоїв Д. Драгонетті, пов’язаний як із духовною традицією собору Св. Марка, так і з оперною стилістикою венеційського театру, тобто включав водночас й елементи поліфонічної техніки, і барокові оперні афекти, які передавалися у творчості венеційських композиторів із покоління в покоління й поступово модифікувалися. Д. Драгонетті одним із перших, а ймовірно, узагалі першим в історії контрабасового виконавства здійснив переклад для свого інструменту низки органних фуг Й.С. Баха в супроводі фортепіано, причому контрабас виконував партію педальної клавіатури органа для ніг. Другий модус віртуозності італійського контрабасиста формується під значним впливом естетичних ідеалів віденського класицизму в його «гайднівсько-моцартівській» іпостасі. Для цього модусу характерне значно стриманіше трактування технічних ефектів, раціональне їх використання, що чітко вкладається в досконалу конструкцію класичної форми. Вплив потужного драматичного виразу Л. Бетховена сформував третій модус віртуозності Д. Драгонетті – сміливіший, експресивно більш насичений, аніж попередній «класицистичний» стиль. Бетховенський тип віртуозності найбільше помітний у Дуеті для віолончелі й контрабаса Сі-бемоль мажор Д. Драгонетті. Урешті, його пізні роки пройшли вже під знаком романтичної естетики, яку він сприйняв головно через оперну творчість Дж. Россіні й К. М. фон Вебера, тож четвертий, останній, модус віртуозності митця відобразив естетичні вимоги романтичного стилю.
Посилання
Карпяк А. Жанр флейтового концерту у творчості австрійських та італійських композиторів – сучасників В. А. Моцарта. Історія становлення та перспективи розвитку духової музики в контексті національної культури України та зарубіжжя : збірник наукових праць / упорядник С.Д. Цюлюпа. Рівне : Волинські обереги, 2016. Вип. 8. С. 8–14.
Лучанко О. Жанр контрабасового концерту в музично-історичному процесі : дис. … канд. мистецтвознавства : 17.00.03. Львів, 2008. 240 c.
Лучанко О. Постать Д. Драґонетті в історії контрабасового мистецтва: виконавство та творчість. Наукові записки ТНПУ ім. Володимира Гнатюка. Серія «Мистецтвознавство». 2012. № 2. С. 108–114. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2012_2_20 (дата звернення: 15.06.2024).
Сумарокова В. Історія українського віолончельного й контрабасового мистецтва в контексті європейського виконавства. Київ : НМАУ імені П.І. Чайковського, 2014. 199 c.
Adam L., Lachnitz L.W. Méthode ou principe général du doigté (pre mière partie) (= Méthodes & Traités 7, Piano Forte Vol. II). Faksimile-Reprint, Paris, 2001. 198 р.
Brun, Paul. A New History of the Double Bass. Tielt : Paul Brun Productions, 2000. 450 р.
Elgar R. Introduction to the Double Bass. St. Leonards on Sea, Sussex, 1960. 119 p.
Herder Johann Gottfried, Viertes Wäldchen. Johann Gottfried Herder, Sämtliche Werke, t. 4, red. Bernhard Suphan, Hildesheim, New York, 1967.
Gajdos M. Slovník kontrabasistů. Kromĕříź : Rlaus Trumpf, 1994. 204 s.
Kircher Athanasius, Musurgia universalis. URL: www.hmt-leipzig.de/home/fachrichtungen/institutfuer-musikwissenschaft/forschung/musurgia-universalis/volltextseite/content_186506/D_A00 (дата звернення: 12.10.2024).
Kobayashi J.T. Domenico Dragonetti: A case study of the 12 unaccompanied waltzes : A thesis submitted in partial fulfillment of the requirements for the Master of Arts degree in Music. Ontario, 2020. 57 p.
Palmer F.M. Domenico Dragonetti in England (1794–1846). The career of a double bass virtuoso : A thesis … for the degree of doctor of philosophy. Birmingham : Universiry of Birmingham, 1993. 432 p.
Pelczar T. Kontrabas od A do Z. Warszawa : PWM, 1974. 235 s.
Planyavsky A. Geschichte des Kontrabasses. Tutzing : Verlegt bei Hans Schneider, 1984. 917 s.
Thayer A.W., Forbes E., ed. Thayer’s Life of Beethoven. Part II. Princeton: Princeton University Press, 1967. 552 p.
Warnecke F. Der Kontrabass. Seine Geschichte und seine Zukunft, Probleme und deren Lösung, zur Hebung des Kontrabasspiels. (Erstaufgabe: 1909). Gamburg : Faksimile-Neudruck 2005. 125 S.
Wieck, Friedrich (1853/1996): Clavier und Gesang. Didaktisches und Polemisches, Leipzig 1853, Reprint : Regensburg, 1996. 89 с.
