ВСТУП ДО СТУДІЙ НАД УКРАЇНСЬКОЮ ДУХОВНОЮ ПІСНЕЮ

Анотація

Українська духовна пісня є основною темою досліджень автора цієї статті. Завдання, піднятті в статті охоплюють історичний, теоретичний, джерелознавчий, термінологічний та музикознавчий аспекти цього питання, що власне є підсумком попередніх спостережень. Важливим є оновлювати ці дослідження і розкрити шлях для наступних розвідок. Автор звертається і до історико-літературних студій над текстами духовних пісень, зокрема М. Грушевського, І. Франка. Аналізує і стан сучасних наукових пошуків, серед яких запропоновані концепції потребують доопрацювання і продовження. Важливим дискурсом є умови створення духовної пісні: в добу Бароко на українських землях була розмаїтість духовних течій: католицька, православна, протестантська. Виникнувши в процесі спілкування з європейською культурою, саме в нашому оточенні, ця творчість об’єднувала різні конфесії на музично-мистецькому рівні. Багато текстів перекладалися церковно-слов’янською мовою української редакції та давньоукраїнською, а то й служили натхненням для створення їх переспівів. Окреслюються територіально регіони, де збережені рукописи та друковані джерела русько-українських текстів. Підіймається питання термінологічного визначення обраних джерел. “Духовна пісня”, “духовний кант” вважаються автором найбільш відповідними, оскільки “псальма” та “духовна поезія”,“паралітургійна пісня”, “позацерковна пісня”, “псалма” чи “псальма” не цілком відображають смислове та виконавське наповнення текстів цього виду творчості. Метою дослідження є представити українську духовну пісню інтердисциплінарно: поєднанні музикознавчого та історико-культурологічного бачення. Основою таких спостережень повинно бути джерелознавчо-текстологічний аналіз музично-поетичних текстів. Співпраця мовознавців та музикознавців у цій царині повинна їх об’єднувати та доповнювати.