ТВОРЧІ КОНТАКТИ ДМИТРА КОТКА З ПОЛЬСЬКИМИ МУЗИКАНТАМИ

Анотація

Мета статті – сфокусувати увагу на творчих контактах українського хорового дириген- та та організатора хорів Дмитра Котка з польськими музикантами: Феліксом Нововєйським (Feliks Nowowiejski), Яном Кєпурою (Jan Kiepura), Болеславом Валлек-Валевським (Bolesław Wallek-Walewski), Адамом Вєнявським (Adam Wieniawski). Відгуки вищезазначених польських митців, а також рецензії авторитетних музичних критиків: Альфреда Єндля (Alfred Jendl), Хенрика Абте (Henryk Apte), Альфреда Пльона (Alfred Plohn) сприяють об’єктивній оцінці мистецького феномена хорів Д. Котка, а також виявляють предметну основу і характер комунікації між музикантами – представниками різних національних культур і мистецьких шкіл. Об’єктивне висвітлення подій і фактів, пов’язаних з творчими контактами українців та поляків в царині хорової творчості в міжвоєнний період, є важливим і актуальним аспектом дослідження українсько-польських взаємин, слугуючих культурній співпраці та взаєморозумінню. Джерельною базою статті виступають письмові спогади співаків хорів Д. Котка та публікації тогочасної польської преси. Для їх опрацювання застосовано комплекс методів: джерелознавчий, дослідницько-пошуковий, біографічний, аналітичний, музикознавчий, культурологічний. Елементами наукової новизни є фокусування на творчій діяльності Д. Котка в контексті українсько-польського міжкультурного діалогу, а також дослідницько-пошукова складова дослідження – у списку літератури подано активні посилання до пресових публікацій, розміщених на офіційних сайтах відповідних періодичних видань. Висновки. Творчі контакти Д. Котка з польськими музикантами відбувалися переважно у формі короткотривалих зустрічей, які подекуди переходили в особисте знайомство і подальшу творчу співпрацю, що набувала характеру конструктивного міжкультурного діалогу в контексті хорової концертно-виконавської діяльності. Основою такого діалогу був якісний мистецький продукт, який диригентові і хористам вдалося створити на основі творів української національної хорової спадщини. Незважаючи на складні суспільно-історичні обставини, Д. Коткові вдалося створити на території Польської держави український хор, який репрезентував українське хорове мистецтво, викликав позитивний резонанс в соціокультурному середовищі та отримав високу оцінку в музично-професійних колах. Хори Д. Котка виконували важливу місію міжкультурної дипломатії і, головне, популяризували українську ідею завдяки високим мистецьким надбанням національної хорової культури.