МИСТЕЦЬКИЙ ВИМІР ЖИТТЄТВОРЧОСТІ УКРАЇНСЬКОГО ВІОЛОНЧЕЛІСТА ОЛЕКСАНДРА ТИЩЕНКА (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-3-4-46-47-1Ключові слова:
Олександр Дмитрович Тищенко, віолончеліст, педагог, громадська діяльність, камерно-інструментальний ансамбль, камерно-інструментальне виконавство, репертуарна політика, Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. Соломії Крушельницької, Львівська національна музична академія імені М. В. ЛисенкаАнотація
У статті в контексті сучасного історичного мистецького простору висвітлюється діяльність знаного українського віолончеліста Олександра Дмитровича Тищенка (1923–1997). Досліджується вплив мистецько-педагогічного середовища другої половини ХХ століття на розвиток творчої особистості музиканта, формування його світоглядних позицій, опанування, спадкоємність історично обумовлених виконавсько-педагогічних традицій і відкритість до мистецьких викликів часу. Зауважимо, що діяльність Олександра Дмитровича спеціально не досліджувалася. Методологія роботи ґрунтується на емпіричному методі дослідження, що поєднує вивчення архівних документів, афіш, фотодокументів, спогади учнів, колег, інтерв’ю, а також опис, порівняння та узагальнення, творячи своєрідний літопис, що засвідчує, доповнює та збагачує цілісну картину епохи, у якій жив і творив О. Д. Тищенко. Значну увагу приділено висвітленню культурного середовища, у якому музикант гармонійно поєднував концертне життя (музикування в складі симфонічних оркестрів Оперного театру та балету і філармонії (Харків, Львів), камерно-інструментальних ансамблів (тріо, квартети, квінтети, секстети). Особлива увага приділена ініціативам і здобуткам О. Д. Тищенка-педагога. Стверджується визначальна роль О. Тищенка – багаторічного директора (1960–1972) Львівської середньої спеціалізованої музичної школи-інтернату імені Соломії Крушельницької. Результати, отримані за допомогою запропонованих методів, можуть бути цікавими для музикантів-фахівців, а в подальшому стати основою для теоретичного осмислення та стимулом, здатним впливати на процеси розвою української педагогічно-виконавської діяльності в Україні та зарубіжжі. Наукова новизна дослідження полягає у фіксуванні та комплексному висвітленні життєтворчості Олександра Тищенка в контексті культурно-мистецького життя України другої половини ХХ століття.
Посилання
Геринович О. Криниця життя. Спогади, творчість, педагогіка. Івано-Франківськ : Гостинець, 2006. 140 с. С. 13–20. ISBN 966-8207-44-0
Дика Н. До епістолярної спадщини Василя Барвінського. Музична україністика: сучасний вимір : зб. наук. статей на пошану доктора мистецтвознавства, професора М.П. Загайкевич. Київ, 2009. Вип. 4. С. 164–169.
Дика Н. Камерний простір Лесі Деркач. Студії мистецтвознавчі: Театр. Музика. Кіно. № 1(53) / голов. ред. Г. Скрипник; НАН України ; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 124 с. С. 87–96.
Дика Н. Пам’яті Олександра Тищенка. Культура і життя, загальнодержавна українська газета № 48(4516) від 30 листопада 2012 року. С. 7.
Дика Н. Погляд крізь призму часу (до 90-річчя від дня народження Олександра Тищенка). Дзвін. Щомісячний літературно-політичний часопис Національної спілки письменників України. № 9(839). Львів, 2013. Вересень. С. 151–155.
Дика Н.О. Людина дивовижного пророцтва. Музика. Науково-популярний журнал Спілки композиторів України, Всеукраїнської музичної спілки. № 5(395). Київ, 2013. С. 46–51.
Дика Н.О. Один з останніх листів Василя Барвінського. Ідеї, смисли, інтерпретації образотворчого мистецтва. Українська теоретична думка ХХ століття. Антологія / упоряд. Р.М. Яців. Частина 4. Львів : Львівська національна академія мистецтв, Інститут народознавства НАН України, Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 2021. С. 374–380.
Дика Н., Воробкевич Т. Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат ім. С. Крушельницької / Українська музична енциклопедія. Том 3 : Л – М ; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. Київ, 2011. С. 214–217.
Квик Н. Відділ струнно-смичкових інструментів. Львівська середня спеціалізована музична школа-інтернат імені Соломії Крушельницької. Сторінки історії. Львів : Камула, 2017. 188 с. С. 64.
Кияновська Л. Ланюк Юрій (н. 07.06.1957) – український віолончеліст, композитор. Енциклопедія Львова. Львів, 2012. Т. 4. С. 26–27.
Лазуркевич І. Олександр Пірієв: «Музика – наш національний пріоритет». Музика. 2014. № 3. С. 12–15.
Леся Деркач – скрипалька, камералістка, педагогиня в наукових дослідженнях та спогадах / укладачі Артур Микитка, Ніна Дика, гол. ред. Ігор Пилатюк. Львів : Видавець Тетюк Т.В., 2014. 328 с. С. 3.
Мазепа Л., Мазепа Т. Шлях до музичної академії у Львові : у 2-х томах. Львів : Сполом, 2003. Т. 2. С. 171.
Марцель Бергман. Третій Міжнародний музичний конкурс ім. М. Лисенка (27.11. – 08.12.2007 р.). Київ, 2007. С. 17.
Назар-Шевчук Л. Українська віолончелістка Наталія Хома: у променях світової слави. Музика: український інтернет-журнал. 12 січня 2022 р. http://mus.art.co.ua/ukrainska-violonchelistkanataliia-khoma-u-promeniakh-svitovoi-slavy/?fbclid=lwAR2MwnyDFUJRYyI9egN3fny G5pZz0_GKgQZHLfLWVPHTpN4i_IBj9MTKO-I_aem_Aez6mYW-vQ_z1M59-XU87HpoOuqmSxBF4tdXeqcSzDRB4KrHGqxyboQGYuRT0Tk1m74
Олег Криштальський. Львів : Вищий музичний інститут ім. М. Лисенка, 2000. 64 с.
Стельмащук Р. Юрій Ланюк. Контрасти. І Міжнародний фестиваль сучасної музики. Львів, 1995. С. 62.
Сторінки історії ЛДМА ім. М. Лисенка. Львів : Сполом, 2003. С. 91–92.
Шульга Л. Харитина Колесса. Штрихи до творчого портрета. Родина Колессів у духовному та культурному житті України кінця ХІХ – поч. ХХ століття : зб. наук. праць та матеріалів. Вип. 5. Львів, 2005. С. 348–352.
Шуп’яна Т. Кафедра камерного ансамблю та квартету. Сторінки історії ЛДМА ім. М. Лисенка. Львів : Сполом, 2008. С. 148–170.
