ЗНАЧЕННЯ МУЗИЧНОГО СКЛАДНИКА В ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНСЬКИХ ТОВАРИСТВ ТА МИСТЕЦЬКИХ ОСЕРЕДКІВ ГАЛИЧИНИ ДО 1939 Р. ЯК НАЦІОНАЛЬНО-КОНСОЛІДУЮЧОГО ЧИННИКА УКРАЇНСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2023-2-45-11Ключові слова:
товариства, мистецькі осередки, «Просвіта», «Сокіл», «Січ», «Пласт», «Галицьке музичне товариство»Анотація
Статтю присвячено огляду та аналізу діяльності основних українських культурно-просвітницьких товариств та мистецьких осередків Галичини до 1939 р., які поширювали і пропагували серед української громади народну музику й новостворені жанри популярної музичної творчості, що не лише сприяло розширенню естетичного світогляду демократичної аудиторії, але й набуло громадсько-патріотичного спрямування. Вони вплинули на українську громаду, розбудили в ній бажання до знань, освіти, національної культури. Українські музикознавці започаткували ґрунтовне вивчення і осмислення історичної ролі галицьких товариств цього періоду, діяльність яких стала основою для зростання національної свідомості українців. Серед них всебічні дослідження Ю. Булки, М. Бурбана, Н. Кобрин, Б. Савчука, а також низка вузькопрофільних досліджень (роль і місце громадських організацій у музично-хоровому житті Галичини, розвиток музично-пісенної творчості української спільноти, організація концертного життя тощо). Часто згадуються товариства «Рідна школа», «Українська захоронка», «Відродження», «Народна лічниця», осередок української культури «Наукове товариство імені Т. Шевченка» (НТШ), а також музично-співоче товариство «Боян», «Музичне товариство ім. М. Лисенка», «Галицьке музичне товариство» та ін. Але особливе місце серед них належало товариству «Просвіта» (1868–1939 рр.), яке називали «матір’ю українських товариств», що займалося загальнокультурними потребами. Її діячі стали ініціаторами заснування товариств «Сільський господар», «Маслосоюз», «Народня торгівля», «Рідна школа», «Руська бесіда» і цілої низки молодіжних організацій: товариств «Пласт», «Рух», «Сокіл», «Січ» (пізніше «Луг»). Жіночий рух був представлений «Товариством українських жінок», заснованим Н. Кобринською (Станіславів, 1884 р.), «Союзом українок», започаткованим М. Рудницькою (з 1917 р. – «Жіноча громада») та ін.
Посилання
Булка Ю. Музична культура Західної України за міжвоєнної доби. Історія української музики. Київ, 1992. Т. 4: 1917–1941.
Гарат Р.М. Діяльність товариства «Просвіта» в Галичині (1868–1921 рр.) : автореф. дис. … канд. іст. наук : 07.00.01. Чернівці, 2004. 17 с.
Кияновська Л. Стильова еволюція галицької музичної культури ХІХ–ХХ ст. Тернопіль : СМП «Астон», 2000. 339 с.
Кобрин Н.В. Музична культура в національному русі галицьких українців (1891–1939) : автореф. дис. ... канд. іст. наук : спец. 07.00.01 «Історія України». НАН України, Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 2010. 19 с.
Комар В. Українське питання в політиці Польщі (1935–1939 рр.). Галичина. 1998. № 1(2). С. 99–105.
Мазепа Т.Л. Галицьке музичне товариство у культурно-мистецькому процесі XIХ – початку ХХ століття : дис. … істор. та теор. к-ри. Київ, 2018. 568 с.
Савчук Б. Українські громадські організації Галичини у другій половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст.: Здобутки і перспективи розвитку історіографічного дослідження. Наукові праці Кам’янець-Подільського державного педагогічного університету. Історичні науки. Кам’янець-Подільський, 2001.Т. 7 (9). С. 356–364.
Старух. І. Галицьке музичне товариство. Українська музична енциклопедія. Т. 2. Київ : Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України. 2008. C. 43–436.
