ТРИПТИХ «НА ВЕРХОВИНІ» Є. СТАНКОВИЧА В АСПЕКТІ ТЕМБРОВО-КОЛОРИСТИЧНОГО ТРАКТУВАННЯ ФОРТЕПІАННОЇ ФАКТУРИ

Анотація

Стаття присвячена проблемі трактування фортепіанної фактури в камерно-інструментальних ансамблях Є. Станковича на прикладі Триптиху «На Верховині». Мета статті – дослідження темброво-колористичних особливостей трактування фортепіанної фактури у камерно-інструментальній творчості Є. Станковича на прикладі зазначеного твору. Методологія дослідження полягає у застосуванні загального наукового принципу об’єктивності. Основними методами у даному дослідженні виступили: історичний, джерелознавчий, аналітичний, структурно-логічний та метод теоретичного узагальнення. Наукова новизна роботи: на основі здійсненого детального музикознавчого та виконавського аналізу Триптиху «На Верховині» Є.Станковича вперше виявлено основні тенденції фортепіанної виразовості у контексті камерно-інструментальної спадщини митця. У статті охарактеризовано стилістичні особливості Триптиху, досліджено темброво-колористичну специфіку фортепіанної фактури, виявлені виразові можливості фортепіано та пов’язані з ними виконавські складності, визначено принципи співвідношення та взаємодії інструментальних партій у цілісній тканині твору. Висновки. Доведено, що основні стилістичні ознаки твору визначили особливості фортепіанної фактури композиції. У ній яскраво проявляються зв’язки із західноєвропейськими та українськими мистецькими традиціями, які гнучко співіснують з сучасною музичною лексикою. Композитор використовує та розвиває ті сучасні виразові засоби, які водночас притаманні фольклорним традиціям, розкривають їхню етно-специфічну сутність.