СПЕЦИФІКА ГУАНЧЖОУСЬКОГО МИСТЕЦТВА ЮЕЦЗЮЙ ЯК РІЗНОВИДУ ПЕКІНСЬКОЇ ОПЕРИ
Ключові слова:
гуанчжоуська опера Юецзюй, Пекінська опера, фольклорні джерела, давні наспіви, манера співу.Анотація
Мета статті – дослідити специфічні ознаки гуанчжоуської опери Юецзюй, що виділяють її серед інших різновидів Пекінської опери. Виокремлено історичні передумови, причини та період її виникнення, окреслено хронологію і територію подальшого функціонування. Проаналізовано специфіку індивідуальних особливостей опери Юецзюй як окремого виду музично-театрального мистецтва південної провінції Китаю, особливості сюжету, літературно-розмовну та музичну основи. Методологія дослідження базується на поєднанні комплексу наукових методів, а саме: історичного, аналітичного, ретроспективного, компаративного та музикознавчого. Наукова новизна полягає у тому, що автором вперше доведено індивідуальність гуанчжоуської опери Юецзюй і виділено її серед інших різновидів Пекінської опери як самостійний і самобутній продукт традиційної культури Китаю. Висновки. Виявлено опору на місцеві фольклорні джерела, значне залучення елементів фантастики і казок, використання для сольних номерів специфіки унікальних мелодій давніх місцевих наспівів провінції як невід’ємної складової гуанчжоуського міського фольклору, широке залучення казкових самозвучних інструментів. Визначено особливості оркестровки, манери співу і специфіки вокалізації при виконанні місцевих наспівів. Доведено, що сукупність виявлених характерних складових становить типологічну основу моделі гуанчжоуської опери Юецзюй.
Посилання
https://www.google.com.ua/search?source=hp&ei=jEJ3XbGjH5CtrgSHsJ7ADg&q=опера+ Юецзюй&oqhp&ei=jEJ3XbGjH5CtrgSHsJ7ADg&q
Основи китайської музики. Ч. 3. URL: http://nikbilchuk.com/istoriya-kitayskoyi-muziki-chastina-3/
Ван Пейи. Шаосинская опера – сокровище китайского народного театра. Современный культурный процесс: проблемы, перспективы, методы исследования. Минск: Белорусский государственный университет культуры и искусств, 2012. С. 38–43.
Гао Илун. Историческое происхождение шаосинской оперы. Шанхай, 1991. 62 с.
Ли Хуаньчжи. Творческий путь Сиань Синхая. О китайской музыке. Статьи китайских композиторов и музыковедов. Вип. 1. Москва: Музгиз, 1958. С. 120–142.
Лю Бінцян. Методологічні аспекти проблеми історико-типологічної синхронізації музичного мистецтва Китаю та Європи. Мистецтвознавчі записки. Київ: Київський університет імені Бориса Грінченка, 2015. Вип. 27. С. 13 – 22.
Музыкальные инструменты Китая / пер. с китайс. И. З. Алендера. Москва: Государственное музыкальное издательство, 1958. 51 с.
Сюй Чєн Бєй. Пекинская опера / пер. Сан Хуа Хє Жу. Пекин-Москва: Межконтинентальное издательство Китая, 2003. 132 с. (Серия «Духовная культура Китая»).
Ху Чжон. Драма династії Мін. Китайський театр: від його зародження до наших днів. Пекін, 1988. С. 60–91.
