СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ФЕНОМЕН ЛЬВІВСЬКОГО ХОРУ «ГОМІН»

Анотація

У статті досліджується феномен Львівського муніципального хору «Гомін» як безпрецедентне явище сучасної української музичної культури. Мета розвідки – комплексний аналіз соціокультурних, інституційних, мистецьких та маркетингових чинників, що зумовили стрімкий успіх колективу та його вплив на розвиток хорового мистецтва в умовах цифровізації та повномасштабної війни. Застосовано історико-культурологічний, компаративний, структурно-функціональний та емпірично-аналітичний методи. Доведено, що успіх хору є наслідком стратегічного менеджменту та інституційної реформи керівництва Львівського органного залу. Ключові трансформації: перехід до мішаного складу, оновлення кадрової політики, довгострокове планування. Сучасна маркетингова стратегія (зокрема SMM та вірусне поширення у TikTok) дозволила зруйнувати стереотипи про «нудну класику» та залучити молодь, зберігаючи академічну місію. Проведено паралелі між хором «Гомін» та Українською республіканською капелою О. Кошиця. Обидва колективи в кризові для держави часи перетворили хоровий спів на інструмент культурної дипломатії. Відзначено арттерапевтичний вплив концертів на слухачів в умовах стресу, що робить мистецтво дієвим засобом психотерапії. Підкреслено акустичний баланс та увагу до деталей динаміки. Окрему увагу приділено волонтерській діяльності хору, що акумулював понад 40 млн грн для ЗСУ. Зроблено висновок, що поєднання вокально-ансамблевої майстерності, ексклюзивних аранжувань та інноваційного артменеджменту дозволило створити потужний мистецький бренд, який популяризує українську класику й генерує ресурси для захисту держави.