НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕЛОДИЧНИЙ ІДІОМ У ФОРТЕПІАННІЙ ТВОРЧОСТІ ВАСИЛЯ БАРВІНСЬКОГО

Анотація

Творчість Василя Барвінського є одним із найяскравіших зразків української національно орієнтованої музики першої половини ХХ ст. Стаття присвячена комплексному дослідженню фортепіанної спадщини композитора крізь призму українського народного мелосу. Актуальність роботи зумовлена потребою глибшого осмислення механізмів творчого переосмислення фольклору в професійній композиторській діяльності В. Барвінського, а також необхідністю популяризації маловідомих сторінок української фортепіанної літератури. У статті розглядається, як українська народна пісня формує інтонаційну основу фортепіанної творчості В. Барвінського. Проводиться аналіз різноманітних способів композиторського опрацювання фольклорного матеріалу – від прямого цитування до глибинної трансформації народних інтонацій, при якій фольклорний первінь стає органічною частиною авторської музичної мови. Особливу увагу приділено західноукраїнським музичним діалектам, зокрема лемківському. Увагу сконцентровано на таких фортепіанних творах митця як: цикл «Шість мініатюр на українські народні теми», «Українська рапсодія», «Сюїта на українські народні теми», «Мініатюри на лемківські народні пісні» (зокрема «Пісня без слів» та «Заколисна пісня»), збірки «Українські народні пісні для фортепіано» та обробки колядок і щедрівок. У роботі розкривається специфіка втілення лемківського музичного діалекту в фортепіанній фактурі на прикладі п’єси «Пісня без слів. Окрім художньо-стильового аналізу, у роботі висвітлено педагогічну спрямованість фортепіанної творчості В. Барвінського та її значну роль у національно-свідомому вихованні молоді. Дослідження засвідчує, що активне звернення композитора до народних джерел було не випадковим, а являло собою органічну частину загальноукраїнського культурного піднесення першої третини ХХ століття, притаманного різним видам мистецтва. У висновках підкреслюється, що фортепіанна спадщина Василя Барвінського є вагомим внеском у розвиток української національної композиторської школи, яскравим прикладом успішного синтезу фольклорної традиції та європейської професійності, а також цінним джерелом для сучасної виконавської та педагогічної практики