ДОСЛІДЖЕННЯ ТВОРЧОСТІ Й. С. БАХА У ПРАЦЯХ КРІСТОФ ВОЛЬФА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ БАХОЗНАВСТВА

Анотація

У статті проведено аналіз творчості Йоганна Себастьяна Баха у працях одного з провідних сучасних дослідників бахознавства – Крістофа Вольфа, а також розглянуто його науковий доробок у контексті становлення й розвитку бахознавства як самостійної галузі музикознавчої науки. Актуальність дослідження зумовлена потребою критичного переосмислення усталених біографічних і стилістичних моделей, сформованих у ХІХ–ХХ століттях, а також необхідністю застосування міждисциплінарних та джерелознавчих підходів до вивчення спадщини композитора. У статті простежено ключові етапи формування бахознавчої традиції – від перших наукових біографій Йоганна Ніколауса Форкеля і фундаментальної синтетичної праці Філіппа Шпітта до концептуальних інтерпретацій Альберта Швейцера та риторично-естетичних досліджень Андре Пірро. Центральне місце у статті займає аналіз наукової методології Крістофа Вольфа. Розглянуто його ключові праці – Bach: Essays on His Life and Music, The New Bach Reader, Johann Sebastian Bach: The Learned Musician, які відіграли визначальну роль у розвитку сучасного бахознавства. Дослідник пропонує комплексний підхід до постаті Баха, поєднуючи біографічний аналіз, джерелознавчі студії, стилістичні спостереження та інтелектуально-історичний контекст. Вольф критично переосмислює традиційну періодизацію творчості композитора, наголошуючи на безперервності його мистецького розвитку та значущості географічних і культурних чинників. Особливу увагу приділено трактуванню Баха як інтелектуала та мислителя, чия музична творчість корелює з філософськими й науковими ідеями Нового часу, зокрема з уявленнями про пізнання природи та універсальні засади мистецтва. Порівняння Баха з Ісааком Ньютоном, започатковане його сучасниками та концептуально осмислене Вольфом, підкреслює масштаб інтелектуальних прагнень композитора та універсальність його музичного мислення. У підсумку доведено, що наукова спадщина Крістофа Вольфа має фундаментальне значення для формування сучасного уявлення про Й. С. Баха як багатовимірну постать, а його дослідження є важливими як для теоретичного музикознавства, так і для виконавської практики та ширшого культурного контексту