МУЗИКА В УМОВАХ ФРАГМЕНТАРНОГО МИСЛЕННЯ: КРЕАТИВНІСТЬ ЯК СТРАТЕГІЯ ВИЖИВАННЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2026-3-58-7

Ключові слова:

фортепіанна педагогіка, кліпове мислення, креативність, музична освіта, авторський збірник, мотивація, барокова музика, інноваційна модель

Анотація

У статті досліджується проблема адаптації класичної музичної освіти до умов кліпового (фрагментарного) мислення сучасного учня, яке сформувалося під впливом цифрового медіасередовища та коротких форматів подачі інформації. Проаналізовано когнітивні характеристики учнівської аудиторії ХХІ століття, зокрема скорочення часу утримання уваги та феномен «відчуження від тексту» у роботі з класичним репертуаром. Обґрунтовано, що креативність є не факультативним доповненням, а системоутворюючим принципом ефективної фортепіанної педагогіки, здатним побудувати місток між медіасвідомістю сучасного учня та академічною традицією. Теоретичну основу дослідження становлять теорія множинних інтелектів Г. Гарднера, концепція потокових станів М. Чіксентмігайї, ідеї розвитку креативності К. Робінсона та філософія досвідного навчання Дж. Д'юї. Особлива увага приділяється авторському фортепіанному збірнику як інноваційній навчальній моделі, що поєднує хронологічний принцип побудови репертуару від епохи бароко до ХХІ століття з адресованою сучасному учневі методикою подачі матеріалу. Розкрито принципи прогресивної складності, художньо-технічного синтезу, естетичної та інтелектуальної ієрархії і гібридно-наскрізної програми, покладені в основу добору творів. Розглянуто мотиваційні механізми та педагогічний потенціал пізнаваності музичних образів, технічну організацію репертуару на прикладі барокового розділу, а також креативний вимір збірника – систему стимулюючих творчих завдань і педагогічних коментарів у форматі діалогу між автором та учнем. Окреслено культурно-просвітницьку і терапевтичну функції збірника в умовах воєнного часу в Україні. Доведено, що авторський збірник виступає не лише дидактичним інструментом, а й культурно-просвітницьким артефактом, що формує естетичний смак і критичне музичне мислення нового покоління виконавців.

Посилання

Власова С. А., Семенова О. А. Особливості сприйняття класичної музики в умовах сучасності. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 18(3). С. 13–17. DOI: https://doi.org/10.32843/2663-6085-2019-18-3-2

Гич Г. М. «Кліпове» мислення молоді: друг чи ворог навчання? Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Серія : Педагогіка. 2016. Т. 269. Вип. 257. С. 38–42.

Марквіца В. Засоби популяризації музики серед молоді як важливий фактор протидії «макдональдизації» глобалізованої культури. Музичне мистецтво в освітологічному дискурсі. 2017. № 2. URL: https://mmod.kubg.edu.ua/index.php/journal/article/view/79

Матящук О. М., Шумська В. С. Сучасні тенденції українського фортепіанного репертуару. Інноваційна педагогіка. 2019. Вип. 10, т. 2. С. 142–146.

Михалюк А. М. Концептуальні положення формування виконавської культури майбутніх педагогів-музикантів засобами українського фортепіанного мистецтва. Освітологічний дискурс. 2020. № 2(29). С. 40–50.

Савельєва-Кулик Н. О. Музична терапія в інтегративній медицині. Київ : Інтерсервіс, 2014. 139 с.

Boden M. A. The Creative Mind: Myths and Mechanisms. 2nd ed. London : Routledge, 2003. 344 p.

Burnard P. Musical Creativities in Practice. Oxford : Oxford University Press, 2012. 308 p.

Burnazova V. Innovative methodological model of instrumental preparation of future teachers of musical art in the aspect of development of their performing independence. ScienceRise: Pedagogical Education. 2020. № 1(34). P. 8–12. DOI: https://doi.org/10.15587/2519-4984.2020.193401

Carr N. The Shallows: What the Internet Is Doing to Our Brains. New York : W. W. Norton & Company, 2011. 304 p.

Csikszentmihalyi M. Creativity: Flow and the Psychology of Discovery and Invention. New York : HarperCollins, 1996. 480 p.

Dewey J. Art as Experience. New York : Minton, Balch & Company, 1934. 355 p.

Dryden G., Vos J. The Learning Revolution. Auckland : Jalmar Press, 1994. 524 p.

Eisner E. W. The Arts and the Creation of Mind. New Haven : Yale University Press, 2002. 288 p.

Gardner H. Frames of Mind: The Theory of Multiple Intelligences. New York : Basic Books, 1983. 512 p.

Gat J. The Technique of Piano Playing. Boosey & Hawkes Inc., 1968. 280 p.

Kratus J. A Developmental Approach to Teaching Music Improvisation. International Journal of Music Education. 1995. Vol. 26(1). P. 27–38. DOI: https://doi.org/10.1177/025576149502600103

Mark G. Attention Span: A Groundbreaking Way to Restore Balance, Happiness and Productivity. New York : Hanover Square Press, 2023. 368 p.

Nikulina V. Combination of empirical and theoretical knowledge as a problem of piano pedagogy of Ukraine. Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія «Педагогіка та психологія». 2022. Vol. 8(1). P. 63–70. DOI: https://doi.org/10.52534/msu-pp.8(1).2022.63-70

Postman N. Amusing Ourselves to Death. New York : Viking Penguin, 1987. 184 p.

Robinson K. Out of Our Minds: Learning to be Creative. Chichester : Capstone Publishing, 2011. 326 p.

Talbot M. Antonio Vivaldi. London : Everyman Ltd, 1978. 288 p.

Welter K. Johann Pachelbel: Organist, Teacher, Composer, A Critical Reexamination of His Life, Works, and Historical Significance : PhD diss. Cambridge : Harvard University, 1998.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-04