РЕГІОНАЛЬНІ МИСТЕЦЬКІ ОСЕРЕДКИ ЯК ЧИННИК ЗБЕРЕЖЕННЯ І ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ МУЗИКИ (НА ПРИКЛАДІ ДРОГОБИЦЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ НСКУ)

Анотація

У статті розглянуто роль Дрогобицької організації Національної спілки композиторів України в активізації музичного життя регіону на початку ХХІ століття. Показано, що формування цього осередку спиралося на потужні культурно-мистецькі традиції, закладені ще наприкінці ХІХ ст., коли в Дрогобичі функціонувало активне музичне середовище. У ХХ ст. в місті працювали відомі митці – С. Стельмащук, Ю. Корчинський, Ю. Сидоряк та інші, підтримували творчі зв’язки з А. Кос-Анатольським, С. Людкевичем, Р. Савицьким. Обґрунтовано, що втрата Дрогобичем статусу обласного центру на початку 1960-х років зумовила послаблення ідеологічного контролю радянською владою, унаслідок чого з’явилася низка самобутніх мистецьких ініціатив і сформувалася локальна музична традиція, яка пізніше стала основою для створення регіонального осередку НСКУ. Підкреслено, що від часу заснування в 1996 році Дрогобицька організація залишається єдиним осередком Спілки, створеним поза межами обласного центру. Проаналізовано основні напрями діяльності її членів – науково-дослідницький, композиторський, організаційно-концертний та нотовидавничий. Схарактеризовано творчий доробок музикознавців (Я. Бодака, П. Зборовського, В. Грабовського, О. Німилович, Л. Філоненка, М. Ярко, Ю. Медведика), які досліджують проблеми фольклору, музичної освіти, методики викладання, а також історію української музики XVII–XVIII століть. Висвітлено композиторську діяльність представників осередку (Р. Сов’яка, М. Ластовецького, О. Опанасюка, Р. Паньківа та ін.), у творчості яких домінують жанри обробок народних пісень для хору, оригінальні хорові й вокально-хорові твори, кантати, симфонічні та фортепіанні композиції. Наголошено на впливі локальних соціокультурних чинників на формування художніх пріоритетів дрогобицьких митців і їх внеску в збереження та популяризацію українських музичних традицій.