ПІДХОДИ ДО МЕТОДОЛОГІЧНИХ РАКУРСІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПОНЯТІЙНОГО КОНЦЕПТУ «ЦЕРКОВНА МУЗИКА» В КОНТЕКСТУАЛЬНОМУ ЗРІЗІ ЕНЦИКЛОПЕДИЧНИХ ВИДАНЬ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-2-53-7Ключові слова:
понятійний концепт, понятійний зміст, церковна музика, церковний спів, musica sacra, методологічний підхід, формулювання, боговшанування, медитативністьАнотація
Точність застосування аналогічних чи близьких понять на перетині змістових площин академічного, постакадемічного й літургічного музикознавства є важливою проблемою розвитку сучасного методологічного апарату, а також піднесення рівня наукових праць. Передусім це стосується таких фундаментальних понятійних концептів, як «церковна музика» й «церковний спів». Як показав аналіз обраного матеріалу, у визначеннях їхнього змісту сьогодні охоплено різноманітні історико-культурологічні, когнітивні, естетичні, мистецькі й соціокультурні та інші аспекти. Значною мірою такі визначення спираються на богослужбові традиції тієї чи іншої нації. Водночас за врахування таких традицій сенс цих понять до сьогодні не усталений; їх, як «загальноприйняті» терміни, застосовують до цілком різних площин церковно-співочої традиції, композиторської чи аматорської творчості різних історичних епох і стилів. Зокрема, попри домінування системи канонічних жанрів (передусім у давніх пластах із гранично виявленою в них «віроспрямованою» медитативністю або ж граничною концентрацією уваги як сакральним способом досягнення богодухновенності), терміни «церковна музика» й «церковний спів» беззастережно застосовують до деяких паралітургічних жанрів, насамперед партесних і духовних хорових концертів, а також зразків композиторської творчості останньої третини ХХ – перших десятиліть ХХІ століття.Проте такий підхід спонукає до численних застережень з огляду як на наукову вартісність такого роду праць, так і розвитку методологічного потенціалу музикознавства.Дедалі відчутнішою стає потреба в диференціації цих понять, їх коректного застосування в науковій практиці (принаймні щодо різних історичних періодів). Тому пропонована стаття є внеском у розроблення цієї проблеми, що вже розпочата в національному музикознавстві, і спробою залучити до неї увагу широкого кола дослідників задля подальшого корелювання методологічних підходів українських наукових праць зі світовим досвідом у цій важливій із суспільного й мистецького погляду царині.
Посилання
Єфіменко А. Функції богослужбового канону та взаємодія його складових у літургічній музиці. Українська музика. 2012. № 1. С. 59–72. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2012_1_10.
Кияновська Л. Музична україністика на перехресті простору й часу. Українська музика: науковий часопис. Львів, 2021. № 1 (39). С. 7–12.
Костюк Н. Українська богослужбова музична культура 1801–1916 років (науково-дидактичний, ужитково-співочий, концертно-виконавський і композиторський аспекти). Київ, 2018. 667 с.
Костюк Н. Використання деяких концептів «Книги псалмів» у літургії візантійського обряду XVIII століття: ідеологічні зміни. Українська музична культура: глобалізаційні виклики та національні реалії : колективна монографія / Національна академія наук України, ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2019. С. 125–143.
Про церковний спів: Декрет Львівського Архиєпархіального Собору, читаний 25 квітня 1941 р. / до друку підгот. Ігор Червінський, ред. Юрій Ясіновський ; Інститут Літургійних Наук Львівської Богословської Академії. Львів, 2001. 10 с.
Сиротинська Н. Витоки і богословсько-естетична сутність візантійської гімнографії. Українська музика. Львів, 2016. Ч. 1. С. 32–42.
Сиротинська Н. Категорія прекрасного у гимнографії та сакральній монодії. Laudatio : ювілейна збірка наукових статей на пошану професора Юрія Ясіновського. Львів, 2014. C. 144–154.
Товтин Н.І. Взаємовідношення слова й музичного елементу в богослужбовій музиці православної церкви. Освіта і наука. Мукачево, 2022. Вип. 2 (33). С. 215–223.
Трохановський О. Що таке церковна музика (музично-історичний, богословський і творчий аспекти)? Kаlopнonia : науковий збірник з історії церковної монодії та гімнографії. Львів : Вид-во Українського Католицького Університету, 2004. № 2. С. 243–250.
Ясіновський Ю. Візантійська гімнографія і церковна монодія в українській рецепції ранньо- модерного часу / ред. К. Ганнік, Я. Ісаєвич. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2011. 468 с.
Ясіновський Ю. Українська церковна монодія в музично-аналітичному дискурсі / Український католицький університет, Інститут літургійних наук; Львівська національна музична академія, кафедра музичної медієвістики та україністики. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. 84 с.
Gietmann G. Ecclesiastical Music. In The Catholic Encyclopedia. New York: Robert Appleton Company, 1911. URL: http://www.newadvent.org/cathen/10648a.htm.
Kirchenmusik. Hugo Riemanns Musik Lexikon. Berlin : MAX HESSES VERLAG, 1929. S. 884–886. URL: https://archive.org/details/RiemannMusiklexikon11tea1929. Liturgical music. Encyclopaedia Britannica. The Editors of Encyclopaedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/liturgical-music.
MOTU PROPRIO TRA LE SOLLECITUDINI DEL SOMMO PONTEFICE PIO X SULLA MUSICA SACRA. 22 novembre 1903. URL: https://www.vatican.va/content/pius-x/it/motu_proprio/documents/hf_p-x_motu-proprio_19031122_sollecitudini.html.
Musique religieuse. URL: https://fr.wikipedia.org/wiki/Musique_religieuse.
Siuta B., Dovhalyuk І., Markova О., Zinkiv І., Hrab U. Non-musical markers of the structure and content of musical works at the end of the 20thcentury. Ad Alta. Journal of Interdisciplinary Research. 2021.Vol. 11. Іssue 1. Р. 37–41. URL: www.doi.org/10.33543/1101.
