МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ГРІ НА КОНТРАБАСІ ДЛЯ ДІТЕЙ МОЛОДШОЇ ВІКОВОЇ ГРУПИ В УКРАЇНІ: ПІДХОДИ ТА ВИКЛИКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2025-2-53-5Ключові слова:
контрабас, методика викладання, метод Сузукі, школа Штрайхера, раннє музичне навчання, музична педагогікаАнотація
Статтю присвячено проблемам навчання гри на контрабасі дітей молодшого віку в Україні. Проаналізовано сучасний стан методичного забезпечення початкового етапу навчання, окреслено ключові проблеми, пов’язані з фізичними та технічними особливостями інструмента, а також із відсутністю відповідних освітніх програм і недостатнім рівнем забезпечення контрабасових класів в українських музичних школах контрабасами малих розмірів, придатних для навчання дітей молодшого віку. Подано огляд витоків українського контрабасового мистецтва та методики навчання гри на контрабасі. Автор здійснює історичний огляд розвитку контрабасового виконавства у Європі та надає порівняльний аналіз методичних принципів і педагогічних підходів класичних контрабасових шкіл, що виникли в середині XIX ст., із сучасними методиками. Детально розглянуто методичний внесок видатних музикантів-педагогів XX ст., зокрема постаті японського скрипаля, педагога та автора книг Шінічі Сузукі, педагогічні принципи якого були адаптовані для різних музичних інструментів, і всесвітньо відомого австрійського контрабасиста, соліста, оркестрового музиканта та педагога Людвіга Штрайхера – автора навчального посібника грі на контрабасі Mein Musizieren auf dem Kontrabass і численних збірок етюдів для контрабаса. Досліджено можливість синтезу їхніх методичних принципів із наявною українською педагогічною системою та адаптації їхніх підходів до умов сучасної української музичної освіти.Для створення ефективної методики раннього навчання гри на контрабасі в Україні автор обґрунтовує необхідність поєднання слухового методу «Рідної мови», розробленого Шінічі Сузукі для навчання дітей молодшого віку, із технічними засадами, запропонованими в методі Людвіга Штрайхера, що базується на традиціях класичної чеської контрабасової школи, але була суттєво модернізована ним. Окреслено перспективи розвитку контрабасового мистецтва в Україні через ранню підготовку молодих виконавців.
Посилання
Лучанко О. Контрабасовий концерт у пошуках доби музичного романтизму (на прикладі чеських традицій). Проблеми музичного виконавства. 2007. Вип. 18. С. 59–64.
Українська Національна Сузукі Асоціація. URL: https://www.suzukimethod.in.ua/%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4-%D1%88%D0%B8%D0%BD%D1%96%D1%87%D1%96-%D1%81%D1%83%D0%B7%D1%83%D0%BA%D1%96/ (дата звернення: 05.03.2025).
Чернобаєва М. Шинічі Сузукі і його методи навчання. URL: https://vseosvita.ua/library/siniti- suzuki-i-jogo-metodi-navcanna-214196.html (дата звернення: 10.03.2025).
Gajdos M. Slovník kontrabasistů. Kroměříź: Klaus Trumpf, 1994.
La Fundamrntal. Anos Para el Contrabajo. Madrid. 2000. 28 р.
Poles A. Falando Baxio – Pjr toda minha vida:Uma trajetoria com o contrabaxio na formacao de Multiplicadores e na carrier Musical. Thesis. 2016. Р. 91–107.
Romanelli G., Ilari B. Algumas ideias de Paulo Bosísio sobre aspectos da educação musical instrumental. Opus, Goiânia. 2008. v. 14, n. 2, Р. 7–20, dez.
Streicher L. My way of playing the Double bass. Vol. 1. Wien, Verlag Doblinger. 1977. 40 р.
Suzuki S. Nurtured by love. (W. Suzuki Trans.). New York, Exposition press, Inc. 132 р.