НАЦІОНАЛЬНА МЕНТАЛЬНІСТЬ В УКРАЇНСЬКІЙ І КИТАЙСЬКІЙ КАМЕРНІЙ МУЗИЦІ: КОМПАРАТИВНИЙ АСПЕКТ

Анотація

У статті робиться спроба показати спільні і відмінні риси в українській та китайській музичній ментальності на прикладі камерного жанру, що є одним із множинних кроків на вказаному шляху взаєморозуміння. Стверджується, що експлікація ідей щодо сутності національної ментальності на камерну музику українських і китайських композиторів у компаративних координатах Захід – Схід дала змогу виокремити основні засади відображення національної ментальності в камерній музиці. На узагальнено-концептуальному рівні вирізнено такі дуальні пари: ідея сердечного переживання та ідея споглядання тонкої краси, які бачимо як відображення українських і китайських національно-ментальних Еґо-концептів. Домінуючими рисами вираження цих ідей є романтична експресія, наповненість «сердечними» почуттями в українській музиці та імпресіоністично-символістська лірика в китайській, що у кульмінаційних виявах сягають відповідно романтичної пасіонарності та романтико-імпресіоністичної гімнічності. Водночас зазначається, що взаємопроникнення культур привнесло в українську музику «східну» споглядальність, рефлексивність, реалізовану у низці творів музики ХХ – початку ХХ ст., а китайська запозичила концепцію традиційної європейської системи жанрів і форм з їх драматургією, тонально-гармонічну систему та інші музично-мовні засоби, які «працюють» для відображення специфіки національно- го Еґо, і цей процес є важливим чинником на шляху до адекватного розуміння «Іншого». При цьому на музично-мовному рівні український варіант лишається в межах європейської системи та її еволюційного поступу, а китайський представлений синтезом європейської системи та колоритної етнічної ладовості системи «люй», подекуди – використанням національного інструментарію, що створює специфічний національний колорит. У подальшому дослідженні вказаної музично-мовної специфіки як засобу взаєморозуміння Заходу і Сходу вбачаються перспективи майбутніх досліджень задекларованої теми.