ЛІТУРГІЙНИЙ ЦИКЛ І. ЛАВРІВСЬКОГО В КОНТЕКСТІ СТИЛЬОВИХ ЗМІН ТВОРЧОСТІ МИТЦЯ

Автор(и)

  • Наталія Михайлівна Гринишин Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка https://orcid.org/0009-0007-7536-3358

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-3-4-50-51-1

Ключові слова:

І. Лаврівський, церковна хорова творчість, літургійний цикл, стиль.

Анотація

У статті розглянуто стильові особливості церковної хорової творчості Івана Лаврівського перемишльсько-львівського та холмського періодів. З’ясовано низку причин суспільного, політичного, релігійного, культурного характеру, які в синтезі з певними аспектами особистої біографії композитора вплинули на той факт, що його літургійна спадщина сьогодні є маловідомою та недостатньо дослідженою. Методологія роботи полягає у використанні історико-культурологічного та теоретичного методів. Зазначено, що віднайдені церковні хори автора, які були вперше оформлені у вигляді Літургії та видані в 2023 р., подані відповідно до структури літургійного циклу, а не хронологічної послідовності їх написання. Відзначено, що в літургійних композиціях І. Лаврівського, які належать до раннього періоду його творчості, помітні впливи композиторів-попередників, а також естетики класицизму, які значно послаблюються у пізньому періоді творчості. Виявлено стилістичні відмінності церковних творів композитора порівняно з прикладами цього ж жанру, створеними його наставниками, старшими сучасниками, які більшою мірою наслідували Дмитра Бортнянського. Здійснено аналіз літургійних композицій І. Лаврівського, серед яких – «Святий Боже», «Многая літа», «Іс полла еті деспота», «Херувимська», «Милость мира», «Достойно і праведно єсть», «Свят, Свят, Свят», «Тебе поєм». Звернено увагу, що значна частина композицій літургійного циклу (одинадцять творів із чотирнадцяти) митця написана в мажорній тональності – свідчення зв’язків із класичним стилем, риси якого були характерними також для творчості Михайла Вербицького. Вплив згаданого вище стилю яскраво прослідковується у піснеспіві «Многая літа» на рівні певних гармонічних формул, зокрема в кадансових епізодах. Зауважено, що церковні хори, створені композитором під час перебування у Холмі, відрізняються як від його власного творчого доробку раннього періоду, так і від зразків тогочасної європейської церковної музики. Попри те, що І. Лаврівський є представником перемишльської доби, його церковні хорові твори знаменують уже нову перехідну епоху в галицькій музичній культурі.

Посилання

Кияновська Л. Галицька музична культура XIX–XX ст. : навчальний посібник. Чернівці : Книги – XXI, 2007. 424 с.

Кияновська Л. «Перемиська школа» як культурологічний феномен. Вісник Львівського університету. Серія «Мистецтво». 2007. Вип. 7. С. 65–72.

Костюк Н. До проблеми формування стильових засад перемишльської школи: українські богослужбово-співочі чинники у творчості чеських музикантів. Слов’янський світ. 2012. Вип. 10. С. 77–114.

Кудрик Б. Огляд історії української церковної музики. Львів : Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1995. 128 с.

Лаврівський І. Літургія / ред. і вступне слово Ю. Ясіновського. Львів : Інститут церковної музики УКУ, 2023. 67 с.

Лисько З. Іван Лаврівський. О. Іван Лаврівський. Літургія / ред. і вступне слово Ю. Ясіновського. Львів : Інститут церковної музики УКУ, 2023. С. 41–55.

Лисько З. Піонери музичного мистецтва в Галичині. Львів – Нью-Йорк : Вид-во М.П. Коць, 1994. 145 с.

Людкевич С. Михайло Вербицький. Українська музика. Науковий. часопис ЛНМА ім. М.В. Лисенка. 2015. Ч. 1–2. С. 98–104.

Новакович М. Галицька музика габсбурзької доби: у пошуках української ідентичності. Львів : Видавець Т. Тетюк, 2019. 376 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-01-08