МОДЕЛЮВАННЯ ДОСЛІДНИЦЬКОГО КОРПУСУ ДЛЯ КОМП’ЮТЕРНОГО ВИВЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ САКРАЛЬНОЇ МОНОДІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-2-49-14Ключові слова:
українська cакральна монодія, стовпові ірмоси, комп’ютерна музикологія, MusicXML, оптичне розпізнання музики, корпусно-кероване дослідження.Анотація
Актуальність статті обумовлена потребою технологічного підходу до аналізу української сакральної монодії XVI–XVIII століть. Можливості сучасних комп’ютерних технологій сприяють розробці новітніх програм для увиразнення структурних елементів середньовічних піснеспівів. Мета – визначення елементів форми української сакральної монодії XVI– XVIII століть завдяки використанню комп’ютерних обчислювань. Завданнями статті, відповідно до мети, постають: виявлення новітніх підходів в інформаційних технологіях, що сприяють збереженню і вивченню важливих мистецьких артефактів, а також застосування технічних розробок лінгвістичних комп’ютерних проєктів для аналізу монодійного музичного корпусу. Методологію дослідження визначають системний і структурний методи наукового пізнання. Зокрема, історико-хронологічний і джерелознавчий методи використані для розгляду цифрових проєктів збереження артефактів старовинної музики; системна класифікація допомогла комплексно проаналізувати функціонування методів оптичного розпізнавання музики в аналізі структури монодійного корпусу. Джерельною базою дослідження є матеріял української сакральної монодії XVI–XVIII століть і сучасні комп’ютерні лінгвістичні програми. Наукову новизну роботи визначає застосування в науковому музикознавчому обігу спектра комп’ютерних форматів та особливих процесів оптичного розпізнання музики. Висновки. Створення та дослідження музичних корпусів XVI–XVII століть є актуальним завданням, спрямованим на дослідження інтонаційного фонду української музичної культури. Цифрові компіляції таких музичних артефактів як нотолінійні ірмологіони XVI–XVII століть дають змогу застосовувати аналітичні чи обчислювальні методи до таких музичних текстів, а їх розробка поряд із відповідним програмним забезпеченням є багатоетапним і перспективним завданням. На етапі моделювання слід враховувати спектр комп’ютерних музичних форматів та особливості процесу оптичного розпізнавання музики. Це уможливить музичний корпус для таких подальших досліджень, як пошук музичної інформації, діахронічний аналіз, аналіз варіабельності, інтелектуальний аналіз даних, а також функціонування елементів форми української сакральної монодії XVI–XVIII століть. Усе це свідчить про потребу в мультидисциплінарному підході в дослідженні середньовічної музики.
Посилання
Alfaro-Contreras M., Ríos-Vila A., Valero-Mas J.J., Iñesta J.M., Calvo-Zaragoza J. Decoupling music notation to improve end-to-end Optical Music Recognition. Pattern Recognition Letters. 2022, Vol. 158. P. 157–163.
Baró A., Riba P., Calvo-Zaragoza J., Fornés A. From Optical Music Recognition to Handwritten Music Recognition: A baseline. Pattern Recognition Letters. 2019. Vol. 123. P. 1–8.
Calvo-Zaragoza J., Hajic H., Pacha A. Understanding Optical Music Recognition. ACM Computing Surveys. 2020. Vol. 53. P. 1–35.
Early Music Online. URL: https://repository.royalholloway.ac.uk/hierarchy.do?topic=52facdbd-19ce-2b92-dbd5-434289d29e8b.
Hrytsiv N., Shestakevych T., Shyyka J. Quantitative parameters of Lucy Montgomery’s literary style. CEUR Workshop Proceedings. 2021. P. 670–684.
Hrytsiv N., Bekhta I., Sofiianyk N., Shestakevych T., Byalyk V. TEI Advances for Concordance Compiling: a case study of Erich Fromm’s novel “The Art of Loving”. CEUR Workshop Proceedings. 2022. P. 212–229.
McCollum J., Hebert D. Theory and Method in Historical Ethnomusicology. Lexington Books / Rowman & Littlefield, 2014. 435 р.
Müller M. Fundamentals of Music Processing. Audio, Analysis, Algorithms. Applications Springer. 2015. 487 р.
Syrotynska N. Intellectual context of medieval monody. Lviv, 2024. 176 р.
Volk F., Wiering P. Van Kranenburg. Unfolding the potential of computational musicology. Proceedings of the Thirteenth International Conference on Informatics and Semiotics in Organisations: Problems and Possibilities of Computational Humanities. 2011. Р. 137–144.