УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВЗАЄМИНИ В ХОРОВОМУ МИСТЕЦТВІ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XX СТОЛІТТЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2024-1-48-17

Ключові слова:

хорове мистецтво, диригент, творчість, культура, інтеграція.

Анотація

У статті розглянуто культурне життя українців у Харбіні першої третини ХХ ст. і діяльність хорового диригента Степана Кукурузи, а також відродження контактів Китаю і України в сфері хорового мистецтва від кінця ХХ ст. Наукова новизна дослідження пов’язана з частковим встановленням біографічних фактів і творчих здобутків Кукурузи як хорового диригента, просвітника, суспільного і громадського діяча. Висновки. Спираючись на матеріали архівної преси та повідомлення А. Попка, Г. Карась, В. Чорномаза з’ясовано, що в першій третині ХХ ст. в умовах еміграції українці активно розвивали і пропагували українську хорову культуру. Встановлено про заснування Кукурузою Українського клубу, аматорського хорового гуртка «Бандура» та першого українського театру, де під його керівництвом систематично ставились оперні вистави з хоровими номерами («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського і «Майська ніч» М. Лисенка); що Кукуруза був укладачем перших читанок для українських школярів, редактором журналу «Засів», членом товариства «Просвіта» і секретарем українського консульства в Харбіні. Узагальнено, що своєю працею Кукуруза найбільш активно сприяв продовженню розвитку на теренах Китаю українського хорового мистецтва і опосередковано вплинув на процес інтеграції хорового співу в китайську культуру. Досліджено відродження від кінця ХХ ст. контактів Китаю та України в галузі хорового мистецтва. Доведено, що розгортання виконавської співпраці в сфері популяризації в Україні творів китайської хорової музики сприяє глибшому взаємному збагаченню музичних культур Китаю та України та духовному зближенню двох талановитих народів.

Посилання

Карась Г. В. Музична культура української діаспори у світовому часопросторі ХХ століття: Монографія. Івано-Франківськ: Типовіт, 2013. 1164 с.

Китайські митці підтримують Україну. Громадській організації «Українська асоціація китаєзнавців» 20 років. 18 листопада 2023 р. URL: https://sinologist.com.ua.

Музична подорож до Китаю. Полтавський фаховий коледж мистецтв імені М.Лисенка URL: http://www.pmu.pl.ua/index.php/nov2/296

Попок А. Українське театральне та хорове мистецтво на Далекому Сході. Визвольний шлях. Лондон, 2001. Книга 7. С. 114–128.

Пронь С. Україна і Китай в системі міжнародних відносин: історія і сучасність. Політичні науки. Київ, 2006. 69 с.

Сун Жуй Лун. Українсько-китайські взаємини в контексті мистецького життя міста Харбін першої половини ХХ ст. Поліфонія діалогу в пост сучасній культурі: Збірник наукових праць. Київ: НАКККіМ, 2013. С. 359–366.

Трощинський В. Українці в Китаї. Вісник Української Всесвітньої Координаційної Ради. Київ: ТОВ Поліпром, 2004. № 2. С. 18–19.

Харбінський вісник. Орган Китайської Східної залізниці. Харбін, 1908. № 43. 24 с.

Чорномаз В. А. Маньджурський вісник. Харбін, 2018. Т. 19. URL: https://esu.com.ua/author?name

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-31