УКРАЇНСЬКО-КИТАЙСЬКІ ВЗАЄМИНИ В ХОРОВОМУ МИСТЕЦТВІ В ПЕРШІЙ ТРЕТИНІ XX СТОЛІТТЯ

Анотація

У статті розглянуто культурне життя українців у Харбіні першої третини ХХ ст. і діяльність хорового диригента Степана Кукурузи, а також відродження контактів Китаю і України в сфері хорового мистецтва від кінця ХХ ст. Наукова новизна дослідження пов’язана з частковим встановленням біографічних фактів і творчих здобутків Кукурузи як хорового диригента, просвітника, суспільного і громадського діяча. Висновки. Спираючись на матеріали архівної преси та повідомлення А. Попка, Г. Карась, В. Чорномаза з’ясовано, що в першій третині ХХ ст. в умовах еміграції українці активно розвивали і пропагували українську хорову культуру. Встановлено про заснування Кукурузою Українського клубу, аматорського хорового гуртка «Бандура» та першого українського театру, де під його керівництвом систематично ставились оперні вистави з хоровими номерами («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського і «Майська ніч» М. Лисенка); що Кукуруза був укладачем перших читанок для українських школярів, редактором журналу «Засів», членом товариства «Просвіта» і секретарем українського консульства в Харбіні. Узагальнено, що своєю працею Кукуруза найбільш активно сприяв продовженню розвитку на теренах Китаю українського хорового мистецтва і опосередковано вплинув на процес інтеграції хорового співу в китайську культуру. Досліджено відродження від кінця ХХ ст. контактів Китаю та України в галузі хорового мистецтва. Доведено, що розгортання виконавської співпраці в сфері популяризації в Україні творів китайської хорової музики сприяє глибшому взаємному збагаченню музичних культур Китаю та України та духовному зближенню двох талановитих народів.