ТЕМАТИКА «ПІР РОКУ» В СУЧАСНІЙ ІНСТРУМЕНТАЛЬНО- АНСАМБЛЕВІЙ ТВОРЧОСТІ КОМПОЗИТОРІВ УКРАЇНИ ТА КИТАЮ

Анотація

Мета статті полягає в систематизації існуючого репертуару та аналізі його специфіки в композиторській і виконавській творчості України та Китаю. Наукова новизна дослідження пов’язана з тим, що вперше тематика «Пір року» як концепт природи стала об’єктом дослідницького аналізу творів для фортепіанного ансамблю. Висновки. Інструментальна ансамблева творчість композиторів України і Китаю з тематики «пір року» відзначається жанрово-стильовим розмаїттям, тонкощами ставлення до смислових домінант у площині засобів музичної вражальності. На прикладах камерно-інструментальних, зокрема ансамблевих фортепіанних творів композиторок-жінок початку ХХІ ст. спостережено спільні риси проникнення елементів формотворчої, тонально-гармонічної, тембральної і метро-ритмічної систем звукозображальності як типу програмності. З’ясовано проникнення в їх творчість жанрово-стилістичних рис музики попередніх епох: у Сюїті для двох фортепіано «Зима і Весна» китайської композиторки Лю Соли наближені до жанру барокової токати та використання техніки ХХ ст. алеаторики як «розбрискування» комбінацій ритмічних фігур. У циклі української композиторки «Прелюдії для фортепіано «Дванадцять місяців» Вероніки Мішеніної для посилення барвистості функції звукозображальності – синтезування романтичних та імпресіоністичних прийомів письма. Зазначено важливість досконалої виконавської інтерпретації, глибинного відчуття музичної вертикалі, розвиненої культури звуковидобування та єдності розуміння учасниками фортепіанного дуету збереження темпової цільності. Доведено, що з погляду стилістики ХХІ ст. ансамблеві фортепіанні твори українських і китайських композиторок об’єднує спільна риса – тяжіння до еклектизму як поєднання різних стильових елементів.