МУЗИЧНА ФОРМА КОНДАКА: ВІД ЗНАКА ДО ПРИНЦИПУ
Ключові слова:
церковна монодія, нотаційні системи, кондак, структурна організація, повторністьАнотація
Досліджуються музично-структурні особливості кондака шляхом порівняльно-семіологічного аналізу трьох нотаційних систем: невменних візантійської та слов’янської і київської лінійно-мензуральної. До уваги взято спостереження К. Флороса і Т. Владишевської, що в кондакарній нотації маркуються формальні структури кон–дака вже у найдавніших києво-руських зразках ХІ ст. Порівнюється музичний текст кондака св. Симеону за трьома нотаціями. Попри певні зміни кількости стишків та в самому напіві, сталим залишається композиційна форма, яка проявляється у повто–ренні структури перших двох мелодичних рядків.
Посилання
Chomiński J. M., Wilkowska-Chomińska K. Historia muzyki. – Сz. 1 – Kraków, 1989. – 397 s.
Contacarium Ashburnhamense: Codex Bibl. Laurentianae ashburnhamensis 64 photypae depictus / ed. Carsten Høeg [=Monumenta Musicae Byzantinae, vol. 4, A. Série principale: Facsimilés]. Сopenhague: E. Munksgaard, 1956. – 530 p.
Floros C. Die Entzifferung der Kondakarien Notation // Musik des Ostens. – 1967 – H. 4. –S. 12–44.
Floros C. Entzifferung der ältesten byzantinischen Neumenschriften und der altslavischen sematischen Notation ; das modale System der byzantinischen Kirchenmusik ; Beiträge zur Geschichte der byzantinischen Kirchendichtung // Floros C. Universale Neumenkunde. – Band 1. – Kasse – Wilhelmshöhe : Bärenreiter–Antiquariat, 1970.– 391 S.
Langer S. Philosophy in a New Key: A Study іn the Symbolism of Reason, Rite and Art.– Cambridge, 1957. – 334 p.
Myers Gr. A Historical, Liturgical and Musical Exploration of Kondakarnoie Pienie: The Deciphering of a Medieval Slavic Enigma / ed. by Elena Toncheva and Svetlana Kujumdzieva. Sofia 2009. – 274 p.
Владышевская Т. Типографский Устав и музыкальная культура Древней Руси ХІ–ХІІ веков // Типографский Устав. Устав с Кондакарем конца XI – начала XII века / ред. Б. А. Успенский; Ин-т русского языка им. В. В. Виноградова. – Москва: Языки славянских
культур, 2006. – Т. 3 : Исследования. – С. 111–201.
Задерацкий В. В. Музыкальная фoрма. – Вып. 1. – Мoсква : Музыка, 1995. – 544 c.
Задерацкий В. Музыкальный 20-й: переход в новый эон // Piano-Форум. – Москва 2015/2 (22). – С. 2–8.
Качмар М. І. Повторність як один з основних принципів розвитку в українській церковній монодії // Музикознавчі студії. – [=Наукові збірки ЛНМА. – Вип. 30]. – Львів: ТеРус, 2013. – С. 70–78.
Качмар М. І. Розуміння музичної форми у семіологічному контексті нотаційних систем // Музичне мистецтво. – Донецьк : Юго-Восток, 2012. – Вип. 12. – С. 38–43.
Пожидаева Г. А. Певческие традиции Древней Руси: Очерки теории и стиля. – Москва : Знак, 2007. – 880 c.
Типографский Устав: Устав с Кондакарем конца XI – начала XII века, в трёх томах. –Т. 1: Фототипическое воспроизведение / под. ред. Б. А. Успенского. – Москва : Языки славянских культур, 2006. – 968 c.
Хомінський Й., Вільковська-Хомінська К. Історія музики. – Част.1 // Українська музика –
/2. – С. 149–157 (переклад Уляна Граб, Тамара Коноварт).
Ясіновський Ю. Українські та білоруські нотолінійні Ірмолої 16–18 століть. – Львів: Місіонер, 1996. – 623 с.
Ясіновський Ю. Українська церковна монодія в музично-аналітичному дискурсі. –Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 84 с
