ЗВУКОВІ ОБРАЗИ СХОДУ У ФОРТЕПІАННІЙ МУЗИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (НА ПРИКЛАДІ П'ЄС К. ДЕБЮССІ ТА С. СКОТТА)

Анотація

У статті досліджено особливості формування звукових образів Сходу у фортепіанній музиці європейських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття на прикладі п’єс «Pagodes» («Пагоди») Клода Дебюссі та «Lotus Land» («Країна лотоса») Сиріла Скотта. Актуальність розвідки зумовлена необхідністю осмислення способів художнього переосмислення елементів азійських музичних культур у європейському музичному мисленні та визначення їхніх семантичних функцій. Поняття «Схід» розглядається як сформована в європейській художній свідомості синкретична образна категорія, що поєднує різні культурні асоціації, символи та звукові уявлення. Мета статті полягає у виявленні специфіки орієнтальних маркерів та з’ясуванні їхньої ролі у формуванні звукових образів Сходу. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-культурного, музично-теоретичного, семантичного, порівняльного та виконавсько-інтерпретаційного методів. У результаті проведеного аналізу встановлено, що у «Пагодах» орієнтальна образність має виразне акустичне підґрунтя, яке пов’язане із творчим переосмисленням звучання яванського гамелану. Її формують пентатоніка, стратифікація фактури, елементи звуконаслідування, педалізація, темброва сонористичність та специфіка трактування музичного часу. У «Країні лотоса» образ Сходу постає більш опосередковано – через поетичну символіку назви, хроматично насичену мелодико-гармонічну мову, орнаментальність, гнучкість темпоритму, колористичні ефекти. Виявлено, що в обох творах орієнтальні ознаки не відтворюють автентичні музичні традиції буквально, а інтегруються в індивідуальні композиторські системи та набувають різного семантичного наповнення. Порівняльний аналіз засвідчує також розширення темброво-колористичних і просторово-сонорних можливостей фортепіано, де регістр, артикуляція, педалізація, організація фактури, динамічні та агогічні нюансування стають важливими носіями художнього змісту.