ЗВУКОВІ ОБРАЗИ СХОДУ У ФОРТЕПІАННІЙ МУЗИЦІ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КОМПОЗИТОРІВ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ (НА ПРИКЛАДІ П'ЄС К. ДЕБЮССІ ТА С. СКОТТА)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/2224-0926-2026-3-58-2

Ключові слова:

Схід, орієнтальність, звуковий образ, фортепіанна музика, К. Дебюссі, С. Скотт

Анотація

У статті досліджено особливості формування звукових образів Сходу у фортепіанній музиці європейських композиторів кінця ХІХ – початку ХХ століття на прикладі п’єс «Pagodes» («Пагоди») Клода Дебюссі та «Lotus Land» («Країна лотоса») Сиріла Скотта. Актуальність розвідки зумовлена необхідністю осмислення способів художнього переосмислення елементів азійських музичних культур у європейському музичному мисленні та визначення їхніх семантичних функцій. Поняття «Схід» розглядається як сформована в європейській художній свідомості синкретична образна категорія, що поєднує різні культурні асоціації, символи та звукові уявлення. Мета статті полягає у виявленні специфіки орієнтальних маркерів та з’ясуванні їхньої ролі у формуванні звукових образів Сходу. Методологія дослідження ґрунтується на поєднанні історико-культурного, музично-теоретичного, семантичного, порівняльного та виконавсько-інтерпретаційного методів. У результаті проведеного аналізу встановлено, що у «Пагодах» орієнтальна образність має виразне акустичне підґрунтя, яке пов’язане із творчим переосмисленням звучання яванського гамелану. Її формують пентатоніка, стратифікація фактури, елементи звуконаслідування, педалізація, темброва сонористичність та специфіка трактування музичного часу. У «Країні лотоса» образ Сходу постає більш опосередковано – через поетичну символіку назви, хроматично насичену мелодико-гармонічну мову, орнаментальність, гнучкість темпоритму, колористичні ефекти. Виявлено, що в обох творах орієнтальні ознаки не відтворюють автентичні музичні традиції буквально, а інтегруються в індивідуальні композиторські системи та набувають різного семантичного наповнення. Порівняльний аналіз засвідчує також розширення темброво-колористичних і просторово-сонорних можливостей фортепіано, де регістр, артикуляція, педалізація, організація фактури, динамічні та агогічні нюансування стають важливими носіями художнього змісту.

Посилання

Жаркова В. Б. Клод Дебюссі й Хазрат Інаят Хан: звук як Всесвіт. Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2024. Вип. 139 : Історія музики: проблеми, процеси, персони. С. 22–38. https://doi.org/10.31318/2522-4190.2024.139.300957

Мамона А. Г. «Новий орієнталізм» у музиці першої третини ХХ століття (на матеріалі композиторських прочитань поезії Р. Таґора) : дис. … д-ра філософії : 025 Музичне мистецтво / Харківський національний університет мистецтв імені І. П. Котляревського. Харків, 2024. 206 с. https://repo.num.kharkiv.ua/server/api/core/bitstreams/ede4e579-3724-40ae-a40d-83a68a45e5be/content

Редя В. Діалог культур у музичному мистецтві перехідних періодів як «художній прогноз». Музикознавча думка Дніпропетровщини. 2023. Вип. 25 (2). С. 96–109. https://doi.org/10.33287/222333

Саїд Е. В. Орієнталізм / пер. з англ. В. Шовкуна. Київ: Комубук, 2025. 536 с.

Debussy C. Estampes : pour le piano. Paris: A. Durand & Fils, 1903. 26 p. https://musicaemusicologia.wordpress.com/wp-content/uploads/2013/04/debussy-estampes-ed-durand.pdf

De'Ath L. “Years of Indiscretion”: The Early Piano Works, 1898–1909. The Cyril Scott Companion: Unity in Diversity. Part II: The Music / ed. by D. Scott, L. Foreman, L. De'Ath. Woodbridge: Boydell & Brewer, 2018. P. 127–142. https://doi.org/10.1017/9781787446298.011

Howat R. Debussy and the Orient. Recovering the Orient: Artists, Scholars, Appropriations / ed. by A. Gerstle, A. Milner. Chur : Harwood Academic Publishers, 1994. P. 45–81. https://doi.org/10.4324/9781003580522

Howat R. The Art of French Piano Music: Debussy, Ravel, Fauré, Chabrier. New Haven ; London : Yale University Press, 2014. 416 p.

Lloyd S. The Aesthetic Life of Cyril Scott. The Delius Society Journal. Spring 2014. No. 155. P. 86–91.

Locke R. P. Musical Exoticism: Images and Reflections. Cambridge; New York : Cambridge University Press, 2009. 421 p.

Mueller R. E. Debussy’s Pagodes: Blending the Exotic Resources. Beauty and Innovation in la machine chinoise: Falla, Debussy, Ravel, Roussel. Chapter 3. Dimension and Diversity: Studies in 20th-Century Music. Boydell & Brewer. 2018. P. 107–136. https://doi.org/10.1017/9781576473283.005

Parker S. Claude Debussy’s Gamelan. College Music Symposium. 2012. Vol. 52. P. 1–18. https://doi.org/10.18177/sym.2012.52.sr.22

Roberts P. Images: The Piano Music of Claude Debussy. Portland, OR: Amadeus Press, 1996. 372 p.

Scott C. Lotus Land for the Pianoforte, Op. 47, No. 1. New York : G. Ricordi, 1905. 7 p. https://urresearch.rochester.edu/institutionalPublicationPublicView.action%3Bjsessionid%3D8C2A704D7E3D5DD4548EA1F2DA891F99?institutionalItemId=18745

Scott C. My Years of Indiscretion. London: Mills & Boon, 1924. 282 p. https://openlibrary.org/books/OL9854235M/My_Years_of_Indiscretion

Scott D. B. Orientalism and Musical Style. From the Erotic to the Demonic: On Critical Musicology. New York : Oxford University Press, 2003. P. 155–178. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195151961.003.0008

Van der Linden B. Music, Theosophical Spirituality, and Empire: The British Modernist Composers Cyril Scott and John Foulds. Journal of Global History. 2008. Vol. 3, No. 2. P. 163–182. https://doi.org/10.1017/S1740022808002593

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-04