АРІЯ-МОЛИТВА «ВЛАДИКО НЕБА І ЗЕМЛІ!» ЯК ДРАМАТУРГІЧНИЙ ЦЕНТР ОБРАЗУ АНДРІЯ В ОПЕРІ СЕМЕНА ГУЛАКА-АРТЕМОВСЬКОГО «ЗАПОРОЖЕЦЬ ЗА ДУНАЄМ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/2224-0926-2026-2-57-5Ключові слова:
українська опера, Семен Гулак-Артемовський, «Запорожець за Дунаєм», об- раз Андрія, музична драматургія, український романсовий стиль, вокальна інтерпретаціяАнотація
https//orcid.org/0000-0003-0707-8751Статтю присвячено дослідженню образу Андрія в опері Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» у музично-драматургічному та виконавському аспектах на прикладі арії-молитви «Владико неба і землі!». У центрі уваги перебуває проблема художнього втілення цього персонажа як носія героїко-патріотичної ідеї твору та розкриття його ролі у загальній драматургії опери. З’ясовано, що образ Андрія виконує важливу ідейно-композиційну функцію, підносячи сюжетну дію з площини побутово-комедійного жанру до рівня національно-патріотичного осмислення історичної долі українського козацтва. Показано, що герой уособлює ідеал молодого козака, у характері якого органічно поєднуються особисте почуття кохання та глибока відданість Батьківщині, що надає образу узагальненого символічного значення. Проаналізовано інтонаційні та ладовгармонічні особливості вокальної партії Андрія, що спираються на традиції української пісенно-романсової лірики, зокрема широку кантиленну мелодику, плавний хвилеподібний розвиток мелодії та світлотіньові ладові відхилення. Прослідковано зміну музично-виражальних засобів у створенні емоційно-психологічного образу героя у поступовому динамічному розвитку. Підкреслено драматургічне значення введення хорових епізодів, які розширюють індивідуальне висловлювання персонажа до колективного звучання. Окреслено також виконавські особливості партії Андрія, що потребують від співака кантиленного звуковедення, інтонаційної точності та глибокого розуміння художнього змісту. Зроблено висновок, що образ Андрія надає опері піднесеного національно-патріотичного звучання та постає символом молодої духовної сили українського народу.
Посилання
Анічкін Л. Опера Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм» витримала іспит
часом і ввійшла до золотого фонду української класики. До 150-річчя написання і прем’єри
опери «Запорожець за Дунаєм». URL: http://www.cherkasymusicart.org.ua/mus/imag_news/File/Opera_ZZD.pdf
Бондарчук В. «Запорожець за Дунаєм» у режисерській інтерпретації Дмитра Гнатюка. Українська музика : науковий часопис. Львів : ЛНМА ім. М. В. Лисенка, 2017. Чис. 3 (25). С. 94–102.
БрюховецькаО. «Запорожець за Дунаєм» і колоніальний міф. Кіно-Театр. 2008. №3. С.48-51.
Бугаєва О. В. Листи Т. Шевченка до С. Гулака-Артемовського: історія стосунків великих митців. Українська біографістика. 2014. Вип. 11. С. 37–53.
Гаджилова Г. Семен Гулак-Артемовський: життєві і творчі колізії. Слово і час. 2013. № 4. С. 17–27.
Гулак-Артемовський С. Запорожець за Дунаєм : комічна опера на 3 дії : клавір. Київ : Мистецтво, 1954. 212 с.
Кауфман Л. С. С. Гулак-Артемовський. Київ : Музична Україна, 1973. 37 с.
Пшенична О. Опера «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського – інтерпретаційно-аксіологічний дискурс. Українська музика : науковий часопис. Львів : ЛНМА ім. М. В. Лисенка, 2024. Чис. 2 (49). С. 123–130.
Чекан Ю. Львівський «Запорожець»: лірико-побутова комедія чи героїчна казка? Збірник наукових праць Сучасне мистецтво, 2025. № 21. 209–218. https://doi.org/10.31500/2309-8813.21.2025.350968
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




