НЕВІДОМИЙ СКРИПАЛЬ І ПЕДАГОГ СТЕФАН ОҐРОДНІК У ДЗЕРКАЛІ ДОКУМЕНТІВ

Анотація

На основі первинних документів – рукописів з архівів С. Людкевича та родини Колессів, публікацій у періодиці – у статті здійснено спробу реставрувати невідому нині постать скрипаля, педагога Яворівської та Дрогобицької філій Стефана Оґродніка (1909–1941). З’ясовується, що львів’янин родом С. Оґроднік здобував освіту у Вищому музичному інституті у Львові як скрипаль у класі Осипа Москвичева і після перерви у навчанні, у зв’язку з арештом та перебуванням у львівській тюрмі Бригідки, здав іспит зрілості. Ще з років навчання працював у Яворівській філії рідного інституту, а з початком 30-х років ХХ століття до 1939 р. працював педагогом скрипки і музично-теоретичних дисциплін в Дрогобицькій філії. Працюючи в Дрогобичі, брав жваву участь у музичному житті філії, виступаючи на концертах як скрипаль-соліст. У 1937–1938 роках виступав також як віолончеліст у створеному в Дрогобичі струнному квартеті, диригував учнівським оркестром Дрогобицької української гімназії ім. І. Франка, успішно пробував себе як композитор, здійснив кілька публікацій на сторінках часопису «Українська музика». Впродовж всього свого музичного життя в період навчання і роботи контактував з С. Людкевичем, чого свідченням є збережені його листи до композитора. 1938 р. був організатором і одним з доповідачів на спеціально організованій конференції педагогів скрипки у філіях Вищого музичного інституту. Не без впливу конференції, С. Оґроднік написав «Методичний підручник гри на скрипці», характеристики якого наведено у пропонованій статті. Невідомі остаточно обставини життя С. Оґродніка в роки Другої світової війни: відомо, що був арештований, вдалося виявити інформації про те, що був розстріляний 1941 р. у Нагуєвичах. Тож, С. Оґроднік, показавши здобутки різнобічного власного творчого прояву, та все ж не встиг в повній мірі реалізуватися. У додатку до статті наведені тексти з науковим опрацюванням 8 листів С. Оґродніка до С. Людкевича.