АНСАМБЛЕВЕ МУЗИКУВАННЯ ЯК ПОЛІСУБ’ЄКТНИЙ ПРОСТІР РОЗВИТКУ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ У СИСТЕМІ ФОРТЕПІАННОЇ ПІДГОТОВКИ
Ключові слова:
ансамблеве музикування, творче мислення, полісуб’єктний простір, фортепіанна підготовка, вища мистецька освіта, майбутні педагоги-музикантиАнотація
Статтю присвячено осмисленню ансамблевого музикування як полісуб’єктного худож- ньо-освітнього простору розвитку творчого мислення майбутніх викладачів у системі фортепіанної підготовки. Актуальність дослідження зумовлена потребою переосмислення ролі ансамблевої практики в системі професійної підготовки здобувачів вищої мистець- кої освіти з позицій діалогічності, перформативності та синергійності. Метою статті є визначення теоретичних і методичних засад функціонування ансамблю як розвивально- го середовища, що забезпечує інтеграцію індивідуального та колективного начал у про- цесі смислотворення. Методологічну основу становлять історико-теоретичний аналіз, узагальнення наукових позицій щодо природи ансамблевої взаємодії, а також синергійний підхід до колективного музикування. Розкрито, що полісуб’єктна організація ансамблю ак- тивізує аналітичний, прогностичний, образно-асоціативний і рефлексивний складові твор- чого мислення, сприяє формуванню варіативності художнього вибору, здатності до випе- реджального передбачення та усвідомленої корекції виконавської концепції. Обґрунтовано перформативний вимір ансамблевої діяльності як форми художньої комунікації, спрямова- ної на розширення емоційно-естетичного досвіду й розгортання відкритого діалогу з ауди- торією. Окреслено систему методів (синергійного слухання, колективної інтерпретаційної лабораторії, емоційної резонансної хвилі, цифрової ко-креації), що забезпечують практичну реалізацію означеного підходу у фортепіанній підготовці. Зазначено, що запропонована мо- дель ансамблевої взаємодії сприяє підвищенню усвідомленості виконавської діяльності та розвитку комунікативно-творчого потенціалу майбутніх педагогів-музикантів. Наукова новизна полягає у трактуванні ансамблевого музикування як цілісної самоорганізованої ху- дожньої системи, мистецько-освітньої студії, у якій виникає емерджентна якість звучан- ня та формується інтегрований тип творчого мислення майбутніх педагогів-музикантів в умовах співтворчої полісуб’єктної інструментально-виконавської взаємодії.
Посилання
Бермес І. Л. Ансамблеве виконавство: теоретичний, практичний, естетичний виміри. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2024. № 2. С. 186–190. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2024.308388
Білова Н. К. Синергетичний підхід як методологічний концепт музично-педагогічних досліджень. Науковий вісник Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського. 2019. № 3. С. 134-142. https://doi.org/10.24195/2617-6688-2019-3-19.
Грінченко А.М., Мамикіна А.І. Професійне мислення музиканта-піаніста. Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. 2021. Вип. 79 (І ч.). С. 108–113. https://doi.org/10.31392/NPU-nc. series5.2021.79.1.22
Давидов М. Аспекти фахового мислення музиканта-виконавця. Актуальні питання гуманітарних наук. Серія «Мистецтвознавство». 2013. Вип. 7. С. 93–118.
Коваленко А. Формування образного мислення в освітньому процесі підготовки музикантів-інструменталістів. International Science Journal of Education & Linguistics. 2024. Vol. 3, № 3. Pp. 30–37. https://doi.org/10.46299/j.isjel.20240303.04.
Козицька М. До питання про сутність камерно-ансамблевого музикування. Актуальні питання гуманітарних наук. Серія «Мистецтвознавство». 2021. Вип. 36. Т. 2. С. 4–9. https://doi.org/10.24919/2308-4863/36-2-1
Лігус М. В. Музичний перформанс як форма комунікації. Філософські проблеми гуманітарних наук. 2018. № 2. С. 68-71.
Молчанова Т. О. Мистецтво піаніста-концертмейстера: навч. посібник. Львів: Аз-Арт, 2001. 216 с.
Новська О., Левицька І. Ансамблеве музикування як ресурс фахового розвитку майбутніх учителів музичного мистецтва. Інноваційна педагогіка. 2021. Вип. 39. С. 63‒66. https://doi.org/10.32843/2663-6085/2021/39.11
Омельяненко З. Музично-хореографічний перформанс другої половини ХХ століття: шляхи трансформації. Слобожанські мистецькі студії. 2025. Вип. 1 (07). С. 92–97. https://doi.org/10.32782/art/2025.1.17
Польська І. Камерний ансамбль: історія, теорія, естетика : монографія. Харків : ХДАК, 2001. 390 с.
Юй Цютун. Формування полікомунікативної компетентності здобувачів вищої мистецько-педагогічної освіти в процесі хормейстерської підготовки : дис. … д-ра філософії : 011 Освітні, педагогічні науки / Держ. закл. «Південноукраїнський національний педагогічний універси-
тет імені К. Д. Ушинського». Одеса, 2025. 309 с.
Grout D. J., Palisca C. V., Burkholder J. P. A History of Western Music. 9th ed. New York : W. W. Norton, 2014. 1136 р.
Liang Y. Collaborative music making in the digital age: fostering creativity in vocal ensembles. Interactive Learning Environments. 2025. Vol. 33. Pp. 615–630.
Taruskin R. The Oxford History of Western Music. Oxford : Oxford University Press, 2005. 320 р.
Zeng W. Developing collaborative skills: how music students learn to listen and respond in ensemble settings. International Journal of Education and Humanities. 2025. Vol. 20, № 3. P. 87–89. DOI: 10.54097/02g38933.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




